Цікаві вислови, про історію яких ви навіть не здогадувались

В нашому повсякденному спілкуванні є багато висловів, які вживали наші батьки, дідусі і бабусі. Але ми ніколи не задумувались над їхньою історією і походженням. 
Ось кілька з них. 
с%2*^%*»	а7*%хГ:Т
«ЯК ТА МАРА»
рртТ^т|
В украУнськШ м!фологП' Мара — богиня зла. темноУ ноч1. ворожнеч!. смерт!. Вона с!е на земл! р!зн1 чварн. брехню, недуги, смерть. непмов!рн! страждання. IV бачать т!льки вноч!.
бо вона творить лише темн! справн.
У народнМ творчост! е приказки-прокляття.
«БАБИНЕ Л1Т0»
В останы ясы й теп/п ды осеы, як'\ бувають в УкраТы наприюнц1 вересня — на початку жовтня, на полях та в яках лггае багато павутиння. Його плетуть др16н1 павучки, яю вилазять з\ своТх гызд, вщчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними в1руваннями, ц1 павутинки пов'язаы з


«ОДНА ЛАСТ1ВКА ВЕСНИ НЕ РОБИТЬ»
В одшй ¡з байок Езопа розповщаеться про юнака, котрий розтратив батьювську спадщину. У хлопця лишився ттьки плащ, але вж \ його продав, побачивши ласпвку - провкницю весни \ тепла. Та вдарив мороз, ластшка загинула, а юнак з обуренням доржав Тй, що вона його
тштФштттжтш

«АХ1Л ЛЕСОВА ГГЯТА»
За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетща, бажаючи зробити свого сина Ахтла безсмертним \ невразливимдля ворожихстрт, скупала його у водах священно! рнки Спкс. Та, купаючи, вона тримала дитинуза п'яту, яко! не торкнулася вода, тож п'ята залишилася
«ЦУР НОМУ»
забивали дерев'яы стовпчики, на яких був зображений Цур. Ц1 мгсця слов'яни вважали священними. Тод1 й з’явилося слово «цуратися» - обходити священне мюце. Вишв «цур йому» виражав побажання кари [Дура за поганий вчинок: «Цур йому [ вщдячить».
У сучаснш мов1 цей фразеолопзм означав
ЖШИ№ИШШШШшЖш

«ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА»
У твор1 «Пустельник \ Ведмщь» 1ван Крилов розповЫ про сам1тника \ його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник прилЫ в1дпочити \ заснув, а ведмндь старанно В1дганяв мух, щоб не заважали спати. ВЫ зЫнав набридливу муху з його щоки, пот1м ¡з носа, але вона
«БИТИ ЧОЛОМ»
У княжу добу на Руа ¡снував звичай: звертаючисьдо князя, русич1 низько кланялися, ¡нколи сягаючи чолом землК

ВЩТОД! у МОВ1 закршився ВИСЛ1В «бити чолом» — кланятись комусь, звертатисяз проханням.
#СловОпис
1/ «> 1> <• <»	<. Ч, 4 у .4 -. .у 4, <»	4* 4. .у .. 4, 4,	.. .► 4 V 4.