Результаты поиска потегуDnD story
Дополнительные фильтры
Теги:
DnD storyновый тег
Автор поста
Рейтинг поста:
-∞050100150200300400+
Найдено: 255
Сортировка:
Две девушки и юный тифлинг (ч.3) - Будь как дома
Вырвавшись из подземелья некроманта и решив дальше держаться вместе, партия бывших подопытных: бард-тифлиг, лес.эльфийка-следопытка и человек-кенсей - вынуждена уйти в соляную пустыню без припасов и представления о местной географии.На исходе дня, выбившись из сил, они видят на горизонте холм с какими-то ветхими постройками. На заброшенном ранчо обнаружился единственный житель - уродливый и "ароматый" умственно неполноценный крестьянин, который, как казалось, ждал их.
Незнакомец, тем не менее, проявил дружелюбие и гостеприимство, дав путникам воду, кров и еду. Последняя, правда, была дрянного качества, вся кроме вяленого мяса. К заходу солнца разыгралась песчанная буря, и хозяин предостерёг гостей от продолжения путешествия, ибо с бурей приходят стаи вощих демонов, а они и так еле на ногах стоят.
Юродивый предоставил каждому злоключенцу по комнате. Ночью начался кошмар.
Тифлинга хозяин заманил в подвал и напал со спины, используя серп и вилы. Остальные оказались магическим образом заперты в своих комнатах.
Тифлинга хозяин заманил в подвал и напал со спины, используя серп и вилы. Остальные оказались магическим образом заперты в своих комнатах.
Тем не менее, тонкий бард смог дать достойный отпор дюжиму противнику и случайно устроил пожар, опрокинув масляную лампу, пока его не пригвоздили к стене вилами. Выигранных минут хватило, чтобы эльфийка и монахиня пробились на помощь - на этот раз они не мелдили. А в доме творилась сущая чертовщина: пол изгибался под ногами, двери сами собой захлопывались, пыль с потолка целенаправленно сыпалась в глаза, а стеллажи всякого хлама в подвале выстраивались в лабиринт, меняющий очертания, стремясь задержать и разделить гостей.
Несмотря на все фокусы, девушки подоспели до того, как тифлинг испустил дух, и разом атаковали хозяина дома. Монахиня получила страшную рану в грудь от серпа, но эльфийка успешно прошла проверку силы и толкнула врага в огонь. Пати смогла отступить, вытащить вилы из бочины барда и подлечиться заклинаниями. Но бой был ещё не окончен. Хозяин дома проорал что-то на гортанном наречии и случайным образом телепортировал членов пати по углам подвала, себя - к выходу из оного, а заодно потушил огонь и изменил всю конфигурацию лаберинта.
Тифлинг с околонулевым здоровьем и нулевой моралью залёг в куче хлама. На эльфийку увал шкаф с чугунными котлами и самоварами.
- Так, бл_д! - произносит игрок за кенсея - Я сейчас подхожу к нему, врубаю "шквал ударов" на два хода, и либо сдохну, либо убью!
Монахиня в игре: - Ora ora ora ora! Ай, бл_дь! Ora ora ora ora!!
Безумец остаётся стоять, шатаясь, с парой очков здоровья. Но и монахиня - тоже.
В этот момент эльфийка выбирается из-под завала, выпускает одну стрелу: - Arrivederci.
Бой окончен, как и вся чертовщина.
После перевязки ран и короткого отдыха злоключенцы обыскивают дом, запасаются водой, вяленым мясом и полезной мелочёвкой, мастерят из покрывал себе чалмы и накидки. Монахиня зачем-то забирает вилы. Под конец тифлинг находит гримуар, от которого так и несёт безумием - проваливает тест и вцепляется в него мёртвой хваткой, приговаривая: "Моя прррелесть!".
- Так, бл_д! - произносит игрок за кенсея - Я сейчас подхожу к нему, врубаю "шквал ударов" на два хода, и либо сдохну, либо убью!
Монахиня в игре: - Ora ora ora ora! Ай, бл_дь! Ora ora ora ora!!
Безумец остаётся стоять, шатаясь, с парой очков здоровья. Но и монахиня - тоже.
В этот момент эльфийка выбирается из-под завала, выпускает одну стрелу: - Arrivederci.
Бой окончен, как и вся чертовщина.
После перевязки ран и короткого отдыха злоключенцы обыскивают дом, запасаются водой, вяленым мясом и полезной мелочёвкой, мастерят из покрывал себе чалмы и накидки. Монахиня зачем-то забирает вилы. Под конец тифлинг находит гримуар, от которого так и несёт безумием - проваливает тест и вцепляется в него мёртвой хваткой, приговаривая: "Моя прррелесть!".
И ещё он находит тайную дверь.
За дверью оказывается разделочная, до половины заваленная гуманоидными останками, заполненная валящим с ног запахом гниющей крови и развешенными всюду шматами мяса. Вся партия, поминая ужин, делает тест на Силу Воли со сложностью, зависящей от мировоззрения. Монахиня и бард проваливают - их тут же выворачивает.
За дверью оказывается разделочная, до половины заваленная гуманоидными останками, заполненная валящим с ног запахом гниющей крови и развешенными всюду шматами мяса. Вся партия, поминая ужин, делает тест на Силу Воли со сложностью, зависящей от мировоззрения. Монахиня и бард проваливают - их тут же выворачивает.
Эльфийке выпадает 20.
Эльфийка: - хрум-хрум... Фто?!
Две девушки и юный тифлинг (ч.2) - Взаимовыручка и блестяшки
Кенсэй-тян, эльфийка и бард бегут из некромантского плена.
ГМ: - Из этой комнаты вверх ведёт каменная лестница. К сожалению, её средняя часть провалилась, а близкие к провалу ступени не выглядят надёжными. Судя по всему, внизу карстовая пещера - там темно, дна вы не видите. Провал довольно широкий, но можно попробовать перепрыгнуть и схватиться руками за верхние ступеньки, потом подтянуться. Или найти другой путь.
Игроки бросают в провал зажжённый факел. Раздаётся всплеск, и он гаснет, не успев толком ничего осветить - но понятно, что глубина около 4 метров. "Прыгаем" - решают игроки.Кенсэй-тян в китайском прыжке без проблем перемахнула через пропасть.Эльфийка тоже успешно демонстрирует акробатические способности.Бард стоит на краю и не может решиться на прыжок [сила и ловкость у него так себе]. Эльфийка разматывает с предплечья цепь от своих кандалов:- Прыгай и хватайся за неё. Мы с Юань удержим тебя.Бард прыгает - [выпадает единица] - оступается при толчке, смачно врезается переносицей в каменную ступеньку, выпускает из рук цепь и кувырком летит вниз, в холодную воду.Кенсэй и эльфийка: - Будем его вытаскивать?- ... Не-е, пошли дальше.
Игроки бросают в провал зажжённый факел. Раздаётся всплеск, и он гаснет, не успев толком ничего осветить - но понятно, что глубина около 4 метров. "Прыгаем" - решают игроки.Кенсэй-тян в китайском прыжке без проблем перемахнула через пропасть.Эльфийка тоже успешно демонстрирует акробатические способности.Бард стоит на краю и не может решиться на прыжок [сила и ловкость у него так себе]. Эльфийка разматывает с предплечья цепь от своих кандалов:- Прыгай и хватайся за неё. Мы с Юань удержим тебя.Бард прыгает - [выпадает единица] - оступается при толчке, смачно врезается переносицей в каменную ступеньку, выпускает из рук цепь и кувырком летит вниз, в холодную воду.Кенсэй и эльфийка: - Будем его вытаскивать?- ... Не-е, пошли дальше.
***
Поднявшись по лестнице, девушки попадают в огромную базилику (зал) с двумя рядами колонн и разрушенным центральным нефом, над которым видно чистое небо. Половина зала, особенно по углам, засыпана барханами песка, затрудняющими передвижение. По залу, сотрясая пол и стены, ходит раздутый огр-зомби выдающихся размеров, волоча за собой выдающихся же размеров дубину. На той стороне зала, кажется, есть другой выход.
Девушки благоразумно решают пройти локацию "по стелсу".
Девушки благоразумно решают пройти локацию "по стелсу".
Тем временем тифинг, несмотря на урон, кровящую переносицу и дезориентацию, выплывает на берег колодца с водой, чуть не попадается в хищную слизь, находит сообщающийся с пещерой тесный наклонный сток и выбирается по нему в туалет, примыкающий к той же комнате стражи, весь измазавшись в истлевшем г_не. Там он не желает ещё раз прыгать, и ищет другой путь - и находит: за инвентарными сундуками стражи обнаруживается лаз в винный погреб. Там тифлинг пытается залить своё горе, но едва не травится галимым уксусом. Зато здесь находится винтовая лестница, а этажом выше - дверь, из-под которой сквозит свежим воздухом. Бард, не долго думая, распахивает её с ноги и...
...Скрытное прохождение зала у девушек летит к коту под хвост. А двухметровая дубина летит в тифлинга. Тифлинг чудом успевает захлопнуть дверь и прыгнуть на лестницу, прежде чем она разлетается в щепки. Он бежит по лестнице наверх и попадает на балкон, выступающий из торца базилики внутрь. Раздутый страж резкими движениями заставляет натянуться цепь, привязанную к руке, идущую куда-то под потолок. Повсюду раздаётся звук падающих решёток, отрезая пути к спасению. Босс подбирает дубину и начинает крушить балкон, на котором стоит бард.
Бард кидает на увороты и швыряется каменными обломками в зомби-огра, пока опора под ногами всё уменьшается.
Кенсэй-тян и эльфийка, видя, что монстр сосредоточился на тифлинге:
- ...О, смотри, кажется, в том конце зала сидит трупак в короне на троне! Пошли, посмотрим?
- Пошли! Чур, корона моя!Бард: - Помогите, АААААА!!..
Девушки: - Ух ты, да тут и меч есть с золотой рукояткой, какой красивый! Моё!!
- Ишь, как вонзился в грудину скелету... помоги ка мне его вытащить!
- ...О, смотри, кажется, в том конце зала сидит трупак в короне на троне! Пошли, посмотрим?
- Пошли! Чур, корона моя!Бард: - Помогите, АААААА!!..
Девушки: - Ух ты, да тут и меч есть с золотой рукояткой, какой красивый! Моё!!
- Ишь, как вонзился в грудину скелету... помоги ка мне его вытащить!
Бард повисает на последнем выступе и переходит на ультразвук, огр тянет его за ногу, пальцы срываются...
Девушки: - Есть! Я добыла его!! А вон ещё несколько золотых из мантии вывалилось, собирай скорей!
Бард уже не может орать, потому что лапища Раздутого стража сжимает его грудную клетку, ломая рёбра и лишая воздуха.
Девушки: - Смотри, здесь под троном есть тайный лаз!
Бард сжигает очко Судьбы*, чтобы освободиться. Огру на сгиб локтя падает массивный обломок рушашейся стены, и он выпускает барда, который безвольной куклой укатывается на песок.
Кенсэй (вздыхая): - Пошли, поможем ему...
Девушки: - Есть! Я добыла его!! А вон ещё несколько золотых из мантии вывалилось, собирай скорей!
Бард уже не может орать, потому что лапища Раздутого стража сжимает его грудную клетку, ломая рёбра и лишая воздуха.
Девушки: - Смотри, здесь под троном есть тайный лаз!
Бард сжигает очко Судьбы*, чтобы освободиться. Огру на сгиб локтя падает массивный обломок рушашейся стены, и он выпускает барда, который безвольной куклой укатывается на песок.
Кенсэй (вздыхая): - Пошли, поможем ему...
Кенсей и следопытка за один ход сносят боссу последнее здоровье и лутают его. Бард выжил.
______________________
*Очки Судьбы - понравившаяся мне механика из Dark Heresy. Эдакое "право на чудо". Персональные для каждого персонажа, их очень мало, 2 способа применения: а) потратить, чтобы перебросить что-угодно - восстановятся к следующему приключению, б) сжечь - навсегда, чтобы спастись от смерти (но не от урона и увечий). Обоснование: "О тех, кому не сопутствовала удача, не слагают легенд". Отличный способ подстраховаться, если не уверен в своём умении балансить; а также добавить эпичности.
Две девушки и юный тифлинг (ч.1.5) - Внимание к мелочам
или продолжение похождений тян-пати
После хардкорного старта трое узников должны бежать из подземелья старого разрушенного замка, охраняемого скелетами.Разбив на суповые наборы нескольких стражей и выбив запертую дверь на срез, сопартийцы попадают в комнату стражи, где находят часть своего снаряжения. Волей рандома, кэнсэй-тян находит свои ханьфу, меч и часть барахла; эльфийка только бронь, лук и пару стрел; а бард-тифлинг - ничего.
Игрок за кенсэя: - Экипируюсь, - скрупулёзно записывает всё барахло, одежду и оружие.
Игрок за барда: [грустно вздыхает] - Я возьму этот обломок меча у скелета [записывает]
Игрок за эльфийку: [сидит в телефоне, к листу персонажа не притрагивается] - Я всё запомнила, броня и лук!
Мастер: - ... [смотрю на её показатель КД, который по-прежнему равен 11] Какая там у тебя броня, говоришь?
Игрок-эльфийка: - Да как все эльфы носят, знаешь, такой... кожаный бронелифак? Вот, смотри картинку!
Мастер: [посмотрев] - Ок, всё в порядке, продолжаем!*
____________________________
*дисклеймер: не мудачество, если игрок всё время принебрегает работой с ЛП, несмотря на замечания.
акт 3, початок http://ua.reactor.cc/post/4615313
7:15, 29.11.2020
Світанок був примерзенним, на вулиці, сиро, холодно, через пару днів настане зима... ворони
голосно каркали відчуваючи поблизу смерть...
А в кімнаті таверни - тепло, зручно, мерехтливі свічки ховали пилюку, бруд і природній сморід
великого, здорового чоловіка... трохи ладану, пару молитовників, охапка пахучого свіжого сіну,
горщик з пісною кашею, кухоль нерозбавленного когору і кімнатка вже набувала приемного, затишного вигляду... вже можна було запрошувати місцеву селянку щоб разом там почитати молитви, вивчити діяння святих...
2:18,30
Гриби майже закінчилися, ресідіум що е в продажі - жахливої якості і надзвичайно дорогий. Потрібно зв'язатися на днях с демоном щоб Григорій хоча б через дві неділі(коли отримає золото з церкви) зміг купити два з половиною грамма грибів. Також йому необхідно зібрати військо і почати з вербування найманців для бойової групи.
22:46,3.12.
Вдалося, нарешті, дістатися до Судрава - гірського села з 600 мешканцями.
Місцеві жителі, це міцні, працьовиті люди що віддавали перевагу, щоб їх залишили в спокої.
Через це вітали Григорія явно холодніше, ніж в Равенсбурзі, але мешканці не відмовилися від
можливості щось вигідно виторгувати за припаси... селяни рекомендували не ходити в гори, вони чули, що міст у «Танцюючий орка» був зруйнований. Хоча вони відзначають - досвідчені шукачі пригод зможуть перетнути річку...
З Судрава в Томрав дорога йшла серпантином через гори, періодично небезпечно спускаючись по каньйонах і відкриваючи захоплюючий вид на озеро Танучого льоду і Земляний ліс внизу.
16:06,4
Почалася буря. Суворий вітер, дощ і брудні дороги зробили подорож Гріші складніше, але також прибрали з його шляху диких звірів і майже всіх інших мандрівників. Звуки бурі зловісно грохотали, хоча іноді заглушалися ревом річки. Коли дорога досягла вершини наступного хребта, Григорій зміг розгледіти джерело звуку - у маленькій долині внизу, крізь зарості ялинок, неслась брудна і бурхлива річка. Моста не було, хоча його рештки до сих пір трималися за круті береги. Крізь дерева було видно кам'яну вежу і кілька солом'яних дахів. З труби найбільшої будівлі йшов дим. Проте, все це знаходиться на іншій стороні річки.
Жрець знайшов місце де вода не доходила, в глибину, до грудей середньої людини. Активував всіх трьох своїх мерців, і ті перенесли його з речами...
Але коли Григорій с зомбі пробиралися до будівель, з кущів напала п'ятірка здоровенних(як для типових представників своєї раси), товстих, добре озброєних гобліноїдів... лисі, зелені істоти з загостреними кінчиками вух, були захищені щитами і хутряним обладунком...
Підбігши блищи гобліни почали кидати короткі списи ... Гріша наказав скелету хапати лук і той вистрілив потрапивши одному з нападників в коліно, цього-ж жрець вдарив силою молитви священного вогню... Два зомбі вибігли вперед розмахуючи кулачками. П'ятірка гобліноїдів вихопила моргенштерни та почала лупцювати зомбі...
Григорій застосував молитву пекельних мук - одного монстра паралізовало... мертвяки догризли (незважаючи на удари) гобліна і напали на паралізованого... трійця що залишилася спочатку здається розгубилася, але сконцентрувалась і добряче відгамселила одного із зомбі, так що той вже не рухався...
За цей час їм за спину зайшов Григорій і раптово атакував. Скелет рівномірно, як заведений, стріляв з короткого лука.
Гобліноїди зосередились на Гриці і добряче натовкли боки жрецю, та той, прочитавши молитву лікувального молебна, майже повністю відновив собі сили... мерці добили третього гобліна й напали на іншого... Григорій проломив череп ще одному. Останній намагався втекти, та під дією магії паралізації далеко не побігаєш...
Трупи гоблінів жрець наказав з'їсти своїм мерцям (зомбаки їли м'ясо, а скелет збирав кістки), це підвищило в їх тілі кількість Сили що дозволила їм стати на рівень краще, зомбі отримали перший рівень варварів, а скелет перший рівень злодія...
20:43,5
«Танцюючий орк» - це простий готель, що складався з великої кам'яної вежі і прибудованої до неї стайні. Поруч з нею була ферма і квадратна вартова башта, в якій постійно жило троє солдатів. Усе це було оточене дерев'яним палісадом заввишки метри три. Тут і посилився наш "герой".
Григорій зумів заробити пакетик грибів: Зустрів двох бродячих бардів з півкілограма золота, одна з них вже декілька днів страждала від грибної ломки і благала про хоча-б одну дозу, її чоловік теж різко забажав ... вони дуже зраділи взнавши що е можливість і запропонували все золото ...
Гріша провів ритуал Виклику і виміняв у демона, за бардівське золота, три пакетика(по три грами в кожному) грибочків непоганої якості... Накурившись грибів Гриць в екстазі зайнявся сталкінгом в сновидіннях бігаючи по Чорній Астральній Зоні... коли його попустило він мусив усвідомити - ці грибі були раза в три гірші(за ті шо він вживав останній раз), але вже були запліднені й містили
спори... жрець довго думав як ефективно проростити грибницю - при успіху можна було мати непогані
урожаї... частину спор він подумував за сотню золотих продати бардам(перед тим як віддати їхні два
пакетики - спори Гріша вибрав собі)...
Гриць надіслав магічне повідомлення одному знайомому духу що страждав від алкоголізму й наркоманії.
Невздовзі той з'явився... Розплатившись з духом двома дозами грибів - змусив того ідентифікувати й
оглянути дивний магічний предмет якого клирік знайшов в одному із прихованих біля дороги алтар
місцевих святих. Дух казав що це був древній предмет запису звуків... Григорій відправив шукати
місця де можна буде дістати гриби і ресидіум. Незабаром дух запропонував за пів-кілограма золота
- грам рисідіума і хотів двісті грам золота за 1 грам дуже хороших(за його словами) грибів.
0:36,6
Після грибів Григорій був дуже збуджений і тому зайшов в таверну щоб трохи заспокоїтись парочкою
кухлів гарячого, нерозбавленого вина з спеціями... там він познайомився з одним із трьох місцевих
стражників - сержантом Сергором, той був на нічній зміні, та був чимось засмучений і тупо
нажирався дешевим елем... Григорій вмовив, за десять монет, супроводити його до монастиря...
Також познайомились з великаншою, два з половиною метровою жіночкою, Маарікою Друїдом. Вона також прямувала до монастиря Жовтої Троянди. Разом вони чекали коли вщухне буря...
12:24
Храру, могутній ведмежатник(дуже великий і товстий гоблін) цих земель зв'язався з якимись
культистами, він встановив контроль над племенем, викрав і взяв в заручники кількох жителів
Томрава. Тепер мешканці Томрава (ті, хто розуміють ситуацію, що склалася) були змушені підкорятися наказам культу. На щастя, в більшості випадків все, що потрібно робити - просто спостерігати за дорогою і затримувати мандрівників, що прямують до монастиря.
Це Григорій узнав магічно перевівши записи з паперів з'їдених гоблинів. Показавши це великанші
вони разом надавили на стражника і той зізнався - в заручниках тримали сім'ю сержанта Сергора. Та
брат і дружина брата ніколи-б йому не пробачили, якщо Сергор дозволить маніпулювати собою і зробить щось безчесне. Тому він якраз шукав можливості зробити хоч щось з мінімальним ризиком для заручників, і Гриць з Маарікою - були його шансом. При розмовах з ними він був дуже обережним, тому що вважав - поруч знаходилися гобліни, які спостерігають за дорогою й таверною і він боявся великого числа шпигунів серед людей з «Танцюючий орка». Він намагався говорити не привертаючи до себе уваги, і передав жрецю таємну записку, щоб переконати їх прийти на зустріч за стайнею цієї ночі.
Гріша виміняв за три Благословення у селян мішок картоплі. І зараз, розвівши вогнища, варив, пік
і жарив. Частину плодів жрець віддав в жертву Божественній Матері...
Коли стемніло Гриць зустрівся з Маарікою і пішли чекати стражника за стайню строячи з себе
закохану парочку ... незабаром з'явився стражник.
Опинившись наодинці з жрецем і веліканшою він розповів про свою проблему і попросив їх допомогти.
Йому не було що запропонувати в якості нагороди, але він був упевнений, що у культистів знайдуться
скарби і інформація, і що мер Томрава ймовірно запропонує нагороду після всього цього. Він розповів
що гобліни тримають заручників в недавно покинутій шахті Деру, в дюжині миль на захід від Томрава.
Він знав, що гобліни з племені Тіньового Кігтя раніше були союзниками, а також чув розмови
медвежатників про те, що не всі гобліни задоволені новим положенням. За чутками, колишній вождь
Саштек все ще живий, і Храр наглядає за ним. Ходили чутки що старий вождь відмовився говорити, де захований скарб племені, але може і по якісь іншій причині.
Сергор був біля цієї шахти усього два рази. Він пам'ятає два будинки і відкритий сарай, обнесений
огорожею. Вхід в шахти закривали міцні дерев'яні двері. Наскільки він знав, там не було інших
виходів, хоча він ніколи не заходив всередину.
Для вигляду сержант хотів післати звістку культу про мандрівників. Він запевняв, що це для того щоб
ввести в оману культ. Сергор боявся, що навколо були шпигуни, і краще перестрахуватися, а
повідомлення все одно прийде в шахти пізніше, ніж вони дійдуть до них. Крім того він дозволив Грицю
надиктувати повідомлення, де описав себе як бідного монаха, а друїдессу - як незаміжню паломницю.
Сергор пообіцяв допомогти, з ще двома селянами родичі яких були в заручниках...
11:20,7
Дорога вела в вузьку ущелину, яка простягалася на сто кроків і закінчувалася стрімкою скелею.
Вузька земляна стежка в однієї зі стін ущелини піднімалася на 15 метрів до уступу. Вище уступу
через ущелину було перекинуто декілька балок і мережа з канатів, на яких бовталися блоки. Від
уступу вглиб скелі йшов тунель... хід губився в темряві.
Вхід в ущелину перекривала трійка невеликих будівель, оточених триметровою огорожею з згнилої
деревини. Кам'яна хижа (20 на 30 кроків) - раніше була одномісним будиночком для шахтарів. Зараз
його займав вождь ведмежатників. Аналогічний міцний будиночок поменьше займали інші гобліни...
Свист сильного вітру глушив майже всі звуки, лише далеко лунало відлуння гортанного гоблінского
говору. Ледь чутно скрипіла деревина і доносився тихесенький звук що нагадував плач. Один з людей-
розвідників, що працювали на гоблінів за золото, лежав й скучав на даху прибудови в дозорі...
Трое медвежатників патрулювали огорожу навкруги шахти, вони встали в найдальшому куті від домівки вождя і щось швиденько пили, передаючи по колу велику керамічну пляшку...
На них побігли трое стражників з двома зомбаками і почали гамселити гоблінів-переростків гострими списами... Розвідника з даху, коли той помітив побиття гобліноїдів, окутала лозою і чіпкими травами Мааріка за допомоги магії друїдів. До нього вдерся Григорій і забив на смерть ціпком...
Розправа над трійцею медвежатників прошла непомітною для інших розбійників. Це допомогло добре
оглянути будинки і підготувати пастки. В одном з домів заблокували колодамии ватажка з дивним гостем(подібним Храру,вождю медвежатників - гобліном-велетнем), а іншу будівлю з чотирма гоблінами і двома чоловіками-найманцями підпалили... виходи заблокувавши так що ворог в паніці, по одному, вискакував на шість гострих списів ...
Храр та його гість, як тільки почали підпалювати і його будинок, здався. В третій будівлі було
кілька рабів-гоблінів що повтікали як тільки їм пришла нагода...
Шахта Деру утворилася вимиванням гірських порід талими водами льодовика, що знаходиться по той бік гір. Підлога шахти була з твердого каменю, як і поверхню ущелини, у деяких місцях на підлозі були постелений довгі дошки. Тунель висвітлили, розставленими через рівні проміжки, масляними лампами.
Відчувався сильний запах гарі палаючого масла в лампах і сморід немитих тіл.... довгий коридор вивів в невелику кімнату з пласкою підлогою, світильником що стояв на столі, двома лисими мужиками в темних мантіях які сиділи на стільцях і грали в кості... загін з стражників, зомбі, скелета і друїда, на чолі з Грицем, увірвались і швиденько списами закололи лисих. Далі, за прикритими дерев'яними дверми, була трохи більша кімната з ще двума лисими, які разом валялися на одному ліжку, з чотирьох двух-ярусних... поки ті вскакували намагаючись натягнути кальсони - стражники з мертвяками закололи їх списами... Крім ліжок в цій кімнаті був очаг посеред кімнати, невеличкій стіл з декількома табуретками, шафа і дві маленькі скрині, але нічого цінного знайти тут не вдалося, лише лахміття й залишки їжі. Також там були ще одні прикриті двері... далі була довга печера де плішивий, з бородою і чорній рясі секстант, володіючи жахливою магією, під охороною двох магічних істот (Повітряних Елементалів) і двох накаченних чоловіків в шкіряних масках, катував і гвалтував бранців ...
Увірвавшись стражники простромили списами кінцівки лисого чим полонили злого чародія... Григорій заставив його відігнати, назовні(щоб потім по одному знищити) елементалів, в цей час мертвяки з друїдесою забили двох головорізів...
Серед голих, закатованих полонених був величезний гоблін, замордований, зломлений Саштек, бувший вождь племені, якого переміг Храр... але не вбив, а полонив, і майже кожен день мучав й гвалтував.
Гріша уклав угоду Саштеком, той зцілює його рани, а здоровенний медвежатник, мав вірно працювати на жреця. Із врятованої дюжини людей різного віку і статі, були і брат Сергора з його дружиною.
Вони замерзли, зголодніли і зневірилися... За допомогу врятування своїх родичів й знайомих сержант
Сергор, з двома сильними селюками, пообіцяли надати охорону... мінімум в дорозі до монастиря...
8:47, 8.12.20
Ритуал пройшов бездоганно. Григорій був дуже задоволений - в нього вдалося купити в демонів майже десять грамів грибів непоганої якості. Він віддав в жертву богам рештки елементалів, гоблінів, культистів, а також своїх мертвяків. І темні злі сили нагородили Грішу зробивши його жрецем сьомого рівня домена Смерті...
Він продемонстрував свою нову силу Мааріці, і та була зачарована. Григорій запропонував друїдесі
приєднатися до нього, пообіцявши їй нову Силу, і та швидко погодилась, і вони одружились...
12:04, 12.12.2020
Томрав - невелика шахтарська село, в ньому проживало приблизно 400 людей, дварфів і полуорків.
Воно було на шляху до монастирю Жовтої Троянди. Звивиста дорога бува єдиним шляхом до поселення і до монастиря для возів. Місцями вона настільки була вузька, що і візок ледве зміг-би проїхати.
Сильний вітер, дощі, мокрий сніг і круті підйоми робили цю частину дороги мало не найважчою. Камені
та скелі місцями вкривали від вітру і дощу, але давали лише короткочасне полегшення і зустрічалися
дуже рідко...
Друга половина шляху до монастиря проходила високо в горах, що дуже знижувала нормальну швидкість пересування вдвічі...
Частина шляху проходила через довгий звивистий тунель що називали Солітьюд... В тунелі поселились гігантські павуки... Та Григорій, з кладовища шахтарського села(за згодою селян), піднімав по три скелета(стільки поміщалося по ширині тунелю) з кирками що рубили павуків і яйця... а павутиння Гриць підпалював за допомогою магічного вогню... на це пішло декілька днів, поки не очистили тунель... вісім велетенських павуків було знищено.
Біля виходу з тунелю, на мертвяків(що йшли першими) напало двое велетенських Бурих Тюфтіїв(напів-жуків, напів-гуманоїдів що жили під землею)... Друїдесі й жрецю вдалося іх оглушити магіею й полонити...
Григорій приніс в жертву, в ритуалі Смерті, одного тюфтія щоб передати силу Мааріці. Вона була
в захваті від нових можливостей що появилися в неї коли ритуал зробив із неї друїда пятого рівня.
Вона, на радощах дозволила Грицьку взяти наложницю... бо їй надоїло спостерігати як Гріша гвалтує
зомбі по кущах, а в неї самої починалась вагітність...
Гриць купив в селян Томрави, за сотню золотих монет, місцеву молоду, незайману монашку на ім'я
Сестра Чурм Мристар... й заставляв її, за миску каші і щоб не їбали в сраку, двічі на день(зранку і
на ніч), робити масаж чи орально задовільняти Гриця і Ма...
10:43,13
Попереду йшов бурий тюфтій, несучи на шиї Григорія, в стальному обладунку, щитом, мечем і списом,
далі двое неповнолітніх дівчат-зомбі несли ложі з друїдом, за ними шли монахиня, гобліноїд і трое
стражників що несли клітки з мертвяками. Вони пробиралися крізь хуртовину і через мить вишли з неї. Сніг перестав падати, вітер став легким бризом, а над головою крізь сірі хмари проступило блакитне небо. Стало помітним велетенську будову що розкинулась по скелястій стороні гори високо над загоном. Невелика стежка вилася вгору, проходячи через кілька воріт, перш ніж досягала головної будівлі. Комплекс монастиря складався з двох частин: перед входом розташувалася група невеликих білих будівель, а за ними - великі жовтуваті будівлі, ближче до схилу гори. Позаду них на сонці переливався великий купол головної будівлі.
Над воротами на стіні був викарбуваний напис:
«Страждати з іншими - значить бути іншими; втрачати себе і розглядати будь-яке страждання не як
своє власне - ось наша істина.»
Перша брама виглядала міцною, поруч висів великий бронзовий дзвін.
Монастир виглядав древнім і спокійним куточком цивілізації посеред вкрай небезпечної дикої місцевості. Монастир Жовтої Троянди - це древня організація, заснована сотні років назад в усамітненні, в горах Кам'яного Шпиля. Вона була присвячений Ільматеру, Плачещему Богу, божеству страждань і стійкості, він став бастіоном цивілізації на тисячу років... але зараз його основи почали хитатись...
>Играем кампанию в днд за злых.
>вполне стандартная группа - хаотично-злой варвар, принципиально-злой некромант, нейтрально-злой разбойник.
>Решил играть старым маразматичным волшебником
>Он злой не потому, что он намеренно совершает злые поступки, он просто не знает других вариантов.
>По предыстории, он был могущественным волшебником, который впал в маразм после смерти жены.
>В своём старческом бреду он привязал дух жены к домашнему коту. Но из-за этого она утратила разум и могла распоряжаться лишь частью своей памяти.
>Приключение шло обычно для игры за злых.
>Разрушили церковь, набрали репутации, заработали денег.
>Остальные из группы получили то, чего хотели: разбойник стал главой гильдии воров, некромант стал теневым лордом города, варвар получил эля и шлюх.
>Одна деталь, мой волшебник тратил всё золото на компоненты, которые ни разу не использовались для его "полезных ритуалов".
>Игра подходила к своему завершению и я решил сделать свой последний ход.
>Использовать миллионы и миллионы ритуальных компонентов, которые я собрал, чтобы совершить мой ультимативный ритуал.
>У ритуала было две части.
>Первая делала всех котов в мире разумными и давала им интеллект и продолжительность жизни как у людей.
>Вторая превращала заклинателя и 1/3 населения мира в новую расу умных котов.
>Всем в группе пришлось делать спас-бросок на d6, где 1-2 было шансом на превращения в кота.
>Варвар и некромант стали котами.
>Жена моего волшебника полностью овладела своим кошачьим телом и вместе с ним они начали новую жизнь как коты.
>Они ушли в закат и жили долго и счастливо.
акт 2, початок http://ua.reactor.cc/post/4615313
16-40,25.11.20. Будинок страждань - це колишній склад недалеко від фортеці Південної Дороги. Будівля трималась на чесному слові і ремонті з використанням другосортних матеріалів. Більшість працівників - послідовники Ільматера і добровольці з багатьох районів міста. Вони годують і допомагають бездомним і хворим. За декілька годин Гриць перезаражав всю лікарню. За це йому пообіцяли трохи монет після 17-того числа. За які, за 250 монет, можна буде взяти трохи грибів, за 350 трохи рисидіуму... зараз у нього лишалось трохи ще на пару днів... його лякала біль що неминуче прийде після закінчення грибів... в нього був вже приготовлений запас екстракту чорного лотосу, та й висушеного лотоса було на півроку (це був лише дикоростучий вид з дуже малим вмістом магії) але він міг лише трошки приглушити Біль що прийде без грибів. Як ж він мріяв повернутись до тих країв де гриби росли поряд... Буря принесла ще більший дощ в Мулмастер, і системі зливових каналізацій міста нелегко було впоратися з такою величезною кількістю води.
Крізь виття вітру і стукіт дощу по вікнах, було чути тільки звук швидко проточної води. Будівля здригається і лунає сильний гуркіт, ніби щось звалилося зовні. Через секунду лунає жахливий рев, супроводжуваний криками страху, болю і відчаю. Крики. Шум поточної води.Рев. Сміття. Грязь. Перехожі.
Дощ і вітер б'ють по обличчю, як тільки хтось виходе на вулицю. Неподалік можна побачити частково завалену будівлю. З великого отвору на вулиці, поруч із свіжими руїнами доноситься звук проточної води. Великий монстр з короткими ногами, двома довгими щупальцями і великим ротом вилізло з ями. Звір гнівно заревів і почав атакувати перехожих. Більшість людей почали тікати від монстра, але не всі. Деякі не можуть, застрягли під уламками або лежать без свідомості, а один зачепився за край ями, інші або застигли в паніці, або відважно намагалися допомогти тим, хто в біді.
Монстр скочив до Гриші й вкусив за ногу, заразивши новою болячкоюу...
Отідж врятувався від утоплення і вибіг з каналізації на вулицю, приносячи значні руйнування. В паніці і гніві він атакував всіх, хто знаходиться поблизу. Григорій читав про цих істот: "Отідж - це гротескний монстр з лукоголовим тілом на трьох міцних ногах, очі і ніс якого розташовані на стеблі, що росте з верхньої частини роздутого тіла. Два пружних щупальця закінчуювалися загостреними листоподібними придатками, якими отідж загрібає їжу в роззявлену пащу. Отідж заривається під купами сміття і падали, залишаючи на поверхні тільки сенсорне стебло. Коли їстівна істота проходить повз - щупальце виривалось з під сміття і хапало здобич. Отіджі користуються всіма можливостями засідки, щоб можна було з'їсти здобич набагато більшу за них. Вони використовують обмежену форму телепатії для заманювання жертви до лігва, іноді видаючи себе за когось іншого. Отідж не любить світло. У пустках вони живуть в стоячих болотах, засмічених ставках і вологих лісових лощинах. Запах могильників, міських каналізаційних колекторів, сільських гнойових куп і скотних загонів привертає їх в цивілізовані області. Оскільки отіджей цікавить тільки їжа, в їх гніздах іноді скупчуються різні скарби від їх жертв упереміш з мотлохом. Розумні живуть під землею у співіснуванні з отіджамі, використовуючи їх як утилізаторів сміття. На такому багатому харчування отіджі жиріють в своїх лежбищах. Ця нерухома ненажерливість робить їх надійними охоронцями. До тих пір, поки він нагодований, отідж утримується від нападу на інших істот. Проте, потенційний господар отіджа може недооцінити потрібну кількість відходів, і м'яса, щоб утримати його від блукань у пошуках їжі. Чимало господарів було зжерти «тренованими» отіджамі після того, як їжа закінчувалася в його лежбищі.
... відбиваючись від щупалець щитом, жрець прикликав духів стражників, ті у виглядів чорних котів наскочили на спину монстра.
Поки отідж був зайнятий примарами - жрець ще встиг Проклянути ворога, і себе декілька раз підліковувати поки гамселив ціпком істоту, і та втративши свідомість пала й затихла в ногах жреця...
2.06.26. Вночі, після тривалого відпочинку Гриць зазубрив молитву Повсталий труп: ((Animate dead) Рівень: 3 Школа: Некромантія Час накладання: 1 хвилина Дистанція: 10 кр. Компоненти: В, С, М, крапля крові, шматочок плоті і щіпка кісткової пилу Тривалість: Миттєва Класи: Жрець, Воїн, Пройда, Чарівник. Це заклинання створює нежить прислужника. Виберіть купу кісток або труп гуманоїда Середнього або Маленького розміру в межах дистанції. Ваше заклинання наділяє ціль мерзенним подобою життя, роблячи з нього істота-нежить. Жертва стає скелетом, якщо ви вибирали кістки або зомбі, якщо ви вибрали труп.) "Гріша обрав труп отиджа." (У кожен свій хід ви можете бонусним дією подумки наказати суті, створеному цим заклинанням, якщо воно знаходиться в межах 60 фт. від вас (якщо ви контролюєте кілька істот, ви можете віддавати один і той же наказ будь-якій кількості з них одночасно). Ви вирішуєте, яку дію зробить це істота, і куди воно переміститься в наступному ходу, або ви можете віддати спільний наказ, наприклад, охороняти кімнату або коридор. Якщо ви не віддасте команду, істота буде всього лише захищатися від ворогів. Отримавши наказ, істота продовжує його виконувати, поки завдання не буде виконано. Істота знаходиться під вашим контролем 24 години, після чого перестає слухатися команд. Для підтримки контролю ще на 24 години ви повинні накласти це заклинання на нього ще раз до закінчення 24-годинного періоду. Таке використання заклинання тільки підтримує контроль над вже створеними істотами, кількість яких не може бути більше чотирьох, і не оживляє нових. На високих рівнях: Якщо ви накладаєте це заклинання, використовуючи осередок 4 рівня або вище, ви оживляє або продовжуєте контроль над двома додатковими істотами за кожен рівень осередки вище третього. Для кожного створюваного істоти потрібна окрема купа кісток або труп.) ... Гріша їв отруєний, чорною капустою, суп з дюжиною гостей... собі, в тарілку він добавив протиотруту з гострого перцю і їв срібною ложечкою... Вкрав кусок міднього артефакту. Одягнув зомбі отиджа в кольчужний обладунок, закріпив щит і ціпок, одягнув в кандали, вийняв череп, всі кістки і зробив скелета лучника.
... Завітавши до таверни, попоїсти, Григорій зустрів Гарвея і Лану, перекусив вони повернулися до важливого питання - незвичної погоді. Точна причина такої погоди неясна, але зрозуміло, що епіцентр бурі зосереджений в монастирі Жовтої Троянди. Гарвей і Лана хотіли, щоб Гріша вирушили в монастир і зайнявся пошуками культистів, Гарвей готовий заплатити 1000 зм: половину авансом, а іншу половину після успішного завершення їх завдання. Звичайно Гриць узяв аванс...
13.19
Довгий ритуал, крапля крові, шматочок плоті і щіпка кісткової пилу - ще одна дівчинка повернулась у цей світ як зомбі... поки завтра сонце не досягне зеніту - дуже приваблива неповнолітня загибла буде слухняно виконувати всі накази Григорія. Він наказав їй вдягнути рабські окови, прикуватися і тягнути воза з двома клітками(зомбі-отидж,скелет-лучник) і торбами із речами...
Один з двох шляхів до монастиря Жовтої Троянди - це телепортація(інший, через гори і лід, можна йти лише пішки) через магічне коло в містечко Равенсбург, в Дамарі. Звідти йшла дорога до монастиря. Гарвей познайомив його з магом що провів ритуал телепортації(цим магом був я, Крон)
Равенсбург - невеликий фермерське містечко з 3500 жителями. Жителі були стурбовані погодою і її впливом на врожай, але знали про неї ще менше, ніж Гріша. Вони не радили йому подорожувати в такий час до монастиря Жовтої Троянди, оскільки це і так важка подорож, а із-за бурі дороги можуть стати особливо небезпечними.
Велика частина подорожі з Равенсбург в Судрав мала пройти через скелястий вічнозелений Земляний ліс, дерева якого надавали укриття від найгірших проявів погоди. Відомо, що якась давня магія утримує монстрів від цих лісових масивів. Навіть гуманоїдні хижаки намагалися обходити ці місця. Тому ліс вважається досить хорошим місцем для табору...
Адольф Абрамович Айга-н-га
Магія Хаоса 5.0 книга 5:
Гріша-жрець на прізвисько Жеребець
Гуманоїд середнього типу (людина,дамаранец), хаотично-злий. Класс обладунку-18(кольчуга, щит). Життів 33 (6к8 + 6). Швидкість - 30 кроків за шість секунд.Сила 14 (спортсмен), швидкість 12(спритний), здоров'я 12(терплячий), розум 11(розумний), мудрість 14(мудрець), харизма 16(красунчик). Мае Захист; Роз +4, Хар +5. Навички: Проповідувати +5, Релігія +2. Почуття пассивного сприйняття 12. Мова; загальна, підземна. Небезпека 2 (450 досвіду). Гріша – заклинатель 6-го рівня. Його зібності до заклинань йдуть від Мудрості (Складність вдачі від заклинань 12, +4 до влучання заклинань). В нього заготовані такі молитви:Закляття (необмежено): приціл,указать [guidance], світло,свет [light], священне пламя, священное пламя [sacred flame], створення чудес, чудотворство [thaumaturgy]1 рівен магії (4 осередка): лікування ран, лечение ран [cure wounds], божественне благословіння, божественное благоволение [divine favour], нанесення ран, нанесение ран [inflict wounds], захист від добра, защита от добра [protection from good], щит із віри, щит веры [shield offaith]2 рівен (3 осередка): вічний вогонь, вечный огонь [continual flame], втримати особистість,удержание личности [hold person], магічна зброя, магическое оружие [magic weapon], зброя духу, духовное оружие [spiritual weapon]3 рівен (3 осередка): прокляття, проклятие [bestow curse], розсіяння магії, рассеивание магии [dispel magic], стражі духу, духовные стражи [spirit guardians] Мульти-атака. Гріша робить дві атаки своїм ціпком +1.Ціпок +1. Рукопашна атака зброею: +5 до атаки, досягаемість півтора метри, одна ціль. Влучення: дробящий урон 7 (1к8 + 3).
Стічна чума це загальна назва широкої категорії хвороб процвітаючих в каналізаціях, смітниках і застійних болотах які переносяться істотами що живуть в цих місцях такими як щури, люди і отіджі.Якщо гуманоїда вкусить істота, що переносить цю хворобу, або якщо він вступить в контакт з брудом або відходами, що містять цю хворобу, істота має досягти успіху в рівні здоровья( з шансом на 11 до 20 на хороший результат), інакше воно стане зараженим. Через 1-4 дня симптоми стічної чуми проявляються на хворій істоті. Симптоми включають втому і судоми. Хвора істота отримує одну ступінь виснаження і відновлює тільки половину звичайного числа хітів після сну, і не відновлює хіти в кінці тривалого відпочинку. В кінці кожного тривалого відпочинку заражена істота має зробити іспит здоровью зі складністью 11 із 20. При провалі воно отримує одну ступінь виснаження. При успіху виснаження істоти зменшується на одну ступінь. Якщо успішна діагностика показуе що ступінь виснаження хворої істоти нижче 1, істота зцілюється від цієї хвороби. Послідовники Святого Солларс, Двічі Мученика, вибрали своїм будинком монастир Жовтої Троянди. Він знаменитий всьому континенту зборами творів Ільмаретіанского мистецтва, історіями про землі Кривавого Каменя і сховищем архівів, родоводів. Монастир завжди був бастіоном цивілізованої культури в цьому небезпечному регіоні Фаеруна і не піддавався загрозі багато століть.Висота гір Кам'яного Шпиля і льодовик Білого Хробака ізолювали монастир від мирської суєти.Він став би ідеальним місцем для створення елементальних вузлів повітря - джерел неймовірної руйнівної сили для тих, хто знає, як її приборкати. Як тільки культ виючого Вітру дізнавсяпро існування монастиря, то вирішив отримати над ним контроль і створити всередині елементальнийвузол. Після створення вузла елементальні культи зазвичай створюють елементальних маяк, за якимвони наглядають і захищають. Елементальний маяк не існує в цьому світі, і тому, щоб перенести його з власного плану і змусити парити в повітрі, потрібно створити величезну бурю і керувати нею. Цей ритуал вимагає багато елементів повітря і зруйнує весь монастир, якщо допустити хоч одну помилку. Культисти готові піти на такий ризик, однак знають що буря приверне увагу ріноманітних сил. Тому для успіху їм потрібні час і тайна. Ченці Ільматера завадять здійснити задумане, якщо дізнаютьсяпро ритуал. Напад в лоб занадто ризиковано, не кажучи про увагу, яку воно приверне.Культистам довелося діяти інакше... Вітер може бути тихим і непомітним. під керівництвом людини, відомого як Бладвінд, культисти проникли в монастир, як невідома отрута. Культу навіть не потрібен був повний контроль:його впливу виявилося досить, щоб наставляти на хибний шлях чесних ченців... Монастир - величезний масивний лабіринт, в основному без людей. Проникнути в монастир нелегко: треба багато терпіння і мати магічні навички. Молоді послушники, відвідувачі монастиря і ледь помітна магія, в кінцевому рахунку, зробили свою роботу. Як тільки це сталося, Бладвінд почав підготовку до ритуалу і працював над створенням маяка,керуючого вузлом. Але вітер рідко залишається слабким і непомітним на довгий час, і ця історія - не виняток. Один з ченців, писар по імені Лана, дізналася надто багато. Культисти напали на Лану і покинули помирати, однак вона вижила і вислизнула в Мулмастер. З тих пір з'явилася величезна буря, і, укупі зі зникненням одного з ченців, вона привертає увагу впливових особистостей...8,26, потрібно проплатити десятину и другі борги, дуже не хотілось виходити монахам з комфортної келії, на сьогодні Григорію видали 200 монет, потрібно було проплатити 140 до 1 числа и лишалось ще кредит на 90 (щоб зарядити магічної сфери)... і потрібно купити капусти.
В Григорія було лише ще трошки грибового зілля. Ось уже кожного дня, двадцять вісім років, він постійно вживав курильну суміш з магічних грибів. Якщо він довго не вживав магії грибів, то становився повільним, злим, грубим і жорстоким... Досить часто він вживав рисидіум(магічний порошок), що трохи допомагало ... але рисидіум було тут дуже важко знайти... місцевий аналог був надзвичайно дорогий й дуже поганої якості...
Клірик заніс гроші в храм і отримав там цілий рюкзак делікатесів... земляні горіхи, лущене соняшне зерно, з рослининною оліею і з дуже гострим соусом(томати, солодкий перець, перець-чілі) - пісна страва що була основним компонентом сухого пайку на 10 днів. До пайку входили кубики з рибним і мясним бульоном, сухарі і солодкі галети, мед з лісними горіхами, чай і шоколад... Гриць поїв майже одразу весь шоколад... на 50 монет жрець купив 2 головки капусти, свіжу булку хліба, мішечок цукру, пару кілограм гороху, свічок, папір і дві пляшки монастирського вина. Свята вода коштувала дуже дорого, вже не кажучи про магічні елексири і освячену зброю. Біля одного дому, з подвір'я Гріша вкрав дорогий і теплий шалик. Зима близько...
Гріша завітав до "Сірої Устриці" - рибного ресторану в гавані. Більшу частину припасів він продав тут. Цей заклад був відомий великими порціями їжі пристойної якості за розумною ціною, і тому він користувався популярністю у солдатів, торговців і ремісників. Купці і капітани часто використовували ресторан для ділових зустрічей. «Сіра устриця» являла собою великим кам'яним будинком поруч з гаванню. Її помітний дерев'яний знак у вигляді устриці заклично розгойдувався на сильному вітрі. Усередині ресторану було тепло і сухо, вогонь печі зігрівав велику загальну кімнату. В обідню пору тут було сильно завантажено... Коли Гриць попитав про роботу, поговорив з капітанами суден і місцевим персоналом - миттєво направили і відвели його для зустрічі з лордом Гарвілом, в персональну кабінку. Гарвей - чорнявий величний чоловік в дорогому одязі, з ним в кабінці ще був Дорнан Бєлобородов, міцний, так само дорого вдягнений дварф. Лорд Гарвей Держ - старший син сім'ї Держ, впливової родини в Мулмастере, чия репутація в останні місяці була трохи заплямована. Сам Гарвей все життя намагався свою репутацію підтримувати бездоганною, він був відомий як прагматична, амбітна і працьовита людина, незважаючи на те, що йогоочікування від співробітників і клієнтів були дуже високі, з великим бажанням більшість найманців працювали на нього, Гарвей рахувався справедливим і завжди дотримувався своїх власних стандартів. Вони піднялися і привітали Григорія, кожний особисто... Звичайно, основною темою, як і на вулицях, була поточна погода. Буря лютувала вже кілька днів. Бували і більш сильні бурі, але жодна з них не тривала так довго, та й кількість дощів викликає занепокоєння населення. Мало хто вважає, що причина такої погоди природні, і чутки про неїпродовжують поширюватися. Трохи зіпсованого майна і невеликий спад торгівлі - поки єдині наслідки бурі на даний момент. Однак така погода не йде на користь посівам, і люди серйозно стурбовані втратою врожаю і повним крахом морської торгівлі. Вони розповіли що зустріч присвячена потенційно небезпечній місії з пошуку причин дивною погоди, але відмовилися розповісти про неї поки слуги не занесли їду і випивку у кабінет. Трапеза відбубалась поволі, з екзотичними блюдами і напоями, під тріо бардів і гімнастку. Поки насолоджувалися десертом - Гриця розпитали про минуле... Той розповів як був рабом дроу і як в підземному лабіринті, в поселенні з назвою Відстійник, зумів побудувати храм і привернути дюжину послідовувачів... згадав кумедну історію про свою вчительку:"Високорівневий жрець кастуе низькорівневе заклинання за допомогою максимальнорівневого вузла святої Сили. Всі дивляться на неї як на безумну. 10 ворогів провалюють вдачу і підпадають під заклинання Наказ, жрець всміхнулась й наказала - "Срати! Але найсмішніше - саме це принесло перемогу легіону. Так як на той момент ним командувала жрец. Тисяча легіонерів почала сумлівно серти... а потім на ворога напала сотня берсеркерів що бігли без штанів. В цей час загін кавалеристів напав на лівий флан, вони вбивали і стягували штани з трупів. По всьому фронту виступили загони двух обісраних полків, наполовину без штанів, половину в засраних... побачивши це і почувши нестерпний запах ворог здригнувся і теж почав сратися... і бій був програнний, сотні бійців полягли з брудними штанцями... при тому що у легіон були лише дві втрати - від дезинтерії." Гарвей згадав, що сьогодні пізніше він збирається зустрітися з послідовницею Ільматера, яка нібито знає більше про те, що відбувається, і він був би щасливий, якби всі приєдналися до нього... Ільматер, Зломлений Бог. Він є законно-добрим божеством витривалості, мучеництва і страждань. Він дає підтримку і допомогу пригнобленим і переслідуваним, закликаючи їх до терпіння. Інших він закликає допомагати, приймаючи тягар страждають на себе. Він - втілення співчуття і вічний ворог страждань. Будинок страждань був присвячений Ільматеру. Цей храм також функціонував в якості притулку для бездомних і лікарні. Він був розташований в найбіднішій частини міста на сході від гавані. Про Лані там майже нічого було не відомо, за винятком того, що вона недавно прибула в цей краї з монастиря Жовтої Троянди і вона поклоняється Ільматеру. Вона не дуже балакуча, але люди чули, як вона з презирством відгукувалася про нову примху, яка називається «Жовте Дихання».
Сьогодні у Григорія був день народження... зранку його привітала коханка. На обід до нього завітало більше дюжини друзів... на вечерю "сіра устриця" була забита гостями що прийшли поздоровити іменинника з сорокачотиреріччям... І всі вони заразилися хворобою що прояве себе через чотирнадцять днів.
Йому подарували декілька кумедних речей: Дварфський підручник по статевому дозріванню, для тих кому за сорок. Бочку зілья від імпотенції. Статую нагої дроу, в натуральну величину.
Дварф-друид: Я превращаюсь в бородатого кота и выбегают из комнаты. Я хочу скрыться из вида своих спутников.
*Дварф-друид выкидывает 22 на скрытность.*
Бард-тифлинг: Я преследую кота.
*Бард-тифлинг выкидывает 6 на внимание.*
ГМ: Ты выбегаешь из комнаты вслед за котом. Половицы в старом коридоре начинают предательски громко скрипеть у тебя под ногами...
Бард-тифлинг: Я не хочу, что бы половицы скрипели!
ГМ: Хорошо, кидай на скрытность.
Бард-тифлинг: У меня выпало 19 на ловкость рук.
ГМ: Эмм... Ты становишься на четвереньки и начинаешь ловко передвигаться по тёмному коридору, как японская девочка из хоррора. Однако кота ты так и не обнаружил.
*Дварф-друид выкидывает 22 на скрытность.*
Бард-тифлинг: Я преследую кота.
*Бард-тифлинг выкидывает 6 на внимание.*
ГМ: Ты выбегаешь из комнаты вслед за котом. Половицы в старом коридоре начинают предательски громко скрипеть у тебя под ногами...
Бард-тифлинг: Я не хочу, что бы половицы скрипели!
ГМ: Хорошо, кидай на скрытность.
Бард-тифлинг: У меня выпало 19 на ловкость рук.
ГМ: Эмм... Ты становишься на четвереньки и начинаешь ловко передвигаться по тёмному коридору, как японская девочка из хоррора. Однако кота ты так и не обнаружил.
Здесь мы собираем самые интересные картинки, арты, комиксы, мемасики по теме (+255 постов - )
Собираем на сервера
В этом месяце собрано $492.81 из $1360.00.
Тренды
Наши любимые теги
Топ комментов
А бывает, комменты лучше постов. Смотрим топ тредов и вникаем!
Отличный комментарий!