Посвідчення Міністерства закордонних справ Української Держави Гетьмана Скоропадського про відрядження працівника МЗС з Києва до Галичини,Німеччини та... / історія України :: Моя Україна :: фэндомы :: разная политота
Посвідчення Міністерства закордонних справ Української Держави Гетьмана Скоропадського про відрядження працівника МЗС з Києва до Галичини,Німеччини та Швейцарії.
Це Яків Оренштайн, видавець з Коломиї, його видавництво ще в довоєнні часи видало безліч листівок зі світлинами гуцулів. Він сам говорив про себе: "Я український накладовець жидівського роду".
До 1915 "Галицька накладня Якова Оренштайна" видала 115 томів (за іншими даними, у серії «Загальна бібліотека» вийшло близько 300 книжок) — ошатних, невеликого формату, дешевих і доступних для простих людей. Саме в серії "Загальна бібліотека" вийшли перші українські переклади творів Анатоля Франса, багатьох німецьких філософів і соціологів (наприклад, "Так мовив Заратустра" Ф.Ніцше в перекладі Леся Гринюка) , творів пригодницького жанру (наприклад, "Собака Баскервілів" Конан Дойля — під назвою "Пес Баскервілів"). Ще більшим був перелік українських авторів, які складають канон вітчизняної літератури. Видавав також ноти, мапи, поштові листівки.
З 1919 мешкав і працював у Берліні. Був призначений дипломатичним радником посольства Української Народної Республіки у Берліні. МЗС УНР подарувало йому окремий будинок у Берліні для того, щоби там відбувалися зустрічі української громади і було влаштоване українське видавництво. Оренштайн справді заснував «Українську накладню»(1919–1932) з філіями у Філадельфії та Катеринославі. Симон Петлюра закликав Міністерство освіти УНР, щоби вони допомоги Оренштайнові, закупивши його книжки для українських шкіл. Видавець мав намір передати Україні близько 40 вагонів друкованої продукції з Німеччини, але воєнні дії не дозволили це зробити. Невідомо, що сталося з цими книжками.
В 1932 разом із родиною переїхав до Варшави, де його син Йосиф (Юзеф) заклав книгарню.
Загинув під час каральної акції у варшавському гетто за кілька днів перед планованим відправленням у концтабір Треблінка.
Розстріляний у ґетто міста Варшави 12 вересня 1942.
До 1915 "Галицька накладня Якова Оренштайна" видала 115 томів (за іншими даними, у серії «Загальна бібліотека» вийшло близько 300 книжок) — ошатних, невеликого формату, дешевих і доступних для простих людей. Саме в серії "Загальна бібліотека" вийшли перші українські переклади творів Анатоля Франса, багатьох німецьких філософів і соціологів (наприклад, "Так мовив Заратустра" Ф.Ніцше в перекладі Леся Гринюка) , творів пригодницького жанру (наприклад, "Собака Баскервілів" Конан Дойля — під назвою "Пес Баскервілів"). Ще більшим був перелік українських авторів, які складають канон вітчизняної літератури. Видавав також ноти, мапи, поштові листівки.
З 1919 мешкав і працював у Берліні. Був призначений дипломатичним радником посольства Української Народної Республіки у Берліні. МЗС УНР подарувало йому окремий будинок у Берліні для того, щоби там відбувалися зустрічі української громади і було влаштоване українське видавництво. Оренштайн справді заснував «Українську накладню»(1919–1932) з філіями у Філадельфії та Катеринославі. Симон Петлюра закликав Міністерство освіти УНР, щоби вони допомоги Оренштайнові, закупивши його книжки для українських шкіл. Видавець мав намір передати Україні близько 40 вагонів друкованої продукції з Німеччини, але воєнні дії не дозволили це зробити. Невідомо, що сталося з цими книжками.
В 1932 разом із родиною переїхав до Варшави, де його син Йосиф (Юзеф) заклав книгарню.
Загинув під час каральної акції у варшавському гетто за кілька днів перед планованим відправленням у концтабір Треблінка.
Розстріляний у ґетто міста Варшави 12 вересня 1942.