Вона: "А у Вас єсць картачка клієнта?"
Я: "Нема".Вона: "А Вьі нє хаціцє.....?"
Я, усміхаючись: "Ну, хай буде".
Я, усміхаючись: "Ну, хай буде".
Вона: "Ваше імя?"
Я: "Міхаель".
Вона: "??????"
Я: "Мі-ха-ель".
Я: "Міхаель".
Вона: "??????"
Я: "Мі-ха-ель".
Вона: "Ваша дата раждзєнья?"
Я: "Двадцять шосте січня тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ятого року".
Я: "Двадцять шосте січня тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ятого року".
Вона: "Ваш мабільньій ціліфон?"
Я: "В Україні не працює".
Вона: "??????"
Я: "Мій - мобільний - телефон - в Україні - не працює. - Я - іноземець".
Я: "В Україні не працює".
Вона: "??????"
Я: "Мій - мобільний - телефон - в Україні - не працює. - Я - іноземець".
Вона: "Харашо. Дякуємо. Приходьте!"
(Агоооооооооов! :) )
Я: "Дякую, на все добре".
(Забираю товар. Підійшов наступний клієнт, з доцею).
Вона: "А у Вас єсць картачка клієнта?"
Він: "Нема".
Він: "Нема".
Я йому підкліпую й кажу: "Ще один українськомовний".
Він широко усміхається.
Київ. Біля станції метро Васильківська.Він широко усміхається.
*Міхаель Мо́зер – австрієць, професор-славіст Віденського університету.