Искусство

Искусство

Подписчиков: 88     Сообщений: 1830     Рейтинг постов: 14,296.0

Искусство Zoom (artist) Мона Лиза стрит-арт жвачка 

. / Г. Л У- 400М',Искусство,Zoom (artist),Мона Лиза,Джоконда,стрит-арт,жвачка

3e8fe? ti# м,Искусство,Zoom (artist),Мона Лиза,Джоконда,стрит-арт,жвачка


Развернуть

гифки поделки Искусство 

Развернуть

лувр Мона Лиза Искусство сбежала 

i #1 f) Щ Vil i • f 1 ■•'* l t* ' 1 i * * gfí¿y¡ jj ü5** я [ ■ю ß r~: i n 3f и>,лувр,Мона Лиза,Джоконда,Искусство,сбежала
Развернуть

трактор волк крипота сварка Искусство 

трактор,волк,крипота,сварка,Искусство
Развернуть

Моя Україна фэндомы Українське мистецтво арт Искусство длиннопост 

Художник Микола Пимоненко

Пимоненко Микола Корнилович — український художник-живописець, академік живопису Петербурзької академії мистецтв, Член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. 

Народився у Києві 1862 в родині майстра іконопису. Батько — Корнилій Данилович Пимоненко споруджував вівтарі й розписував церкви. Хлопцеві подобалася професія батька, і з часом він почав допомагати батькові в роботі, їздив з ним по селах і містечках Київської губернії. Батько не міг не помітити таланту сина, тому віддав його в учні відомому в Києві іконописцю Іванову.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Автопортрет"


З 1878 навчався у Київській художній школі М.І. Мурашко. Мурашко Микола Іванович – художник і педагог відіграв велику роль у формуванні таланту Пимоненка. Микола був одним з найталановитіших учнів школи, через три роки стає репетитором і помічником керівника школи. У 1881 році склав іспит при Київському навчальному окрузі. Його екзаменаційні роботи були надіслані до Петербурзької Імператорської академії мистецтв, і за рішенням її Ради від 3 грудня 1881 отримав звання вчителя малювання в нижчих загальноосвітніх навчальних закладах.

З 1882 навчався в Петербурзькій академії художеств, яку через хворобу легенів та матеріальні нестатки залишив у 1884. Нагороджений двома малими та однією великою срібними медалями Петербурзької Академії художеств. 


У ряді творів («Свати», «Засватали») Пимоненко з етнографічною точністю відобразив українські народні звичаї, пов'язані з сватанням. Ці роботи відрізняються одна від одної лише психологічними й композиційними нюансами, деякі з них відмінні лише в дрібницях. Це не поодинокий випадок у творчості Пимоненка, коли він, прагнучи найповніше розкрити тему, варіював її вирішення по кілька разів. Окремі деталі, навіть композиція, у цих картинах мають певний символічний зміст. Так, рушники, якими перев'язано сватів, свідчать, що заручини вже відбулися. З того, що сватів пригощає лише мати, а батько не присутній, хоч за традицією він мусив брати в цьому участь, можна зрозуміти, що вона вдова і видати заміж дочку для неї не так просто, тим більше, що інтер'єр оселі говорить про бідність сім'ї. Розкриттю змісту картини сприяють як психологічні характеристики дійових осіб, так і місце, де зображено дівчину.

Якщо сватання було бажаним, дівчина за звичаєм мусила сидіти біля печі й з удаваною байдужістю колупати її так, як це показано в картині «Свати». На полотні «Засватали» заручини не радують дівчину, навіть викликають протест. Про це говорить і вираз її обличчя, і співчуття, з яким дивиться на неї один із сватів.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Свати", 1882

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Засватали", 1896


У Києві на прохання Мурашко він займає пост старшого викладача Київської малювальної школи (1884-1900), викладає він і в Київському художньому училищі. Його учнями були відомі в майбутньому живописці: О. Мурашко, Г. Світлицький, Г. Дядченко, Ф. Красицький та інші. У 1900 ро­ці Пимоненко став одним із організаторів Київського художнього училища і працю­вав там до 1906-о року. Своїх вихованців він скеровував на те, щоб вони перш за все опановували рисунок, якомога більше писали з натури. “Малюйте олівцем, ніко­ли не забувайте його, пам’ятайте, що він вам друг і вчитель, опановуйте малюнок, пишіть з натури”,— радив він. Учні лю­били й поважали Пимоненка, “часто при­ходили до нього в майстерню, просто як до друга, за порадою, поділитися своїми радощами й печалями”. 

Час від часу він подає свої роботи на академічні виставки. Великий успіх мала його робота «Гальорка» (1885), на якій художник правдиво зобразив представників різних станів місцевого населення, які дивляться комедію Гоголя «Одруження».

У 1885 – 1887 роках у творчості Пимоненка йдуть пошуки своєї теми. У цей час на виставках з’являються його роботи “Після аукціону”, “На канікулах”, але вже в кінці 1880-х головною темою творчості Пимоненка стає зображення українського села. Великий успіх мала його картина «Різдвяні ворожіння», яка експонувалася на академічній виставці 1888 року і отримала високу оцінку критиків. Існує декілька варіантів картини «Різдвяне ворожіння» — у Державному Російському музеї (полотно, олія, 110×76 см, 1888), у Національному художньому музеї (полотно, олія 57×35 см) та Полтавському художньому музеї ім. Миколи Ярошенко.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Різдвяні ворожіння", 1888


У творах Пимоненка, виконаних наприкінці 1880-х — початку 1890-х років, переважають сюжети побутово-обрядового характеру. В картинах «Різдвяні ворожіння» (1888) і «Ворожіння» (1893) показано ворожбу на воску й «балабушках» — пиріжках, спечених для ворожіння. На полотні 1888 року зображено сцену ворожіння на воску. Дівчата вилили розплавлений віск у холодну воду, і коли він застиг, набувши дивовижної форми, вийняли його і тримають так, щоб на стіну падала тінь. Залежно від того, на що скидаються її обриси, вони гадають про своє майбутнє, про своїх суджених.

Картина 1893 року розповідає про ворожіння, за яким першою мала вийти заміж та дівчина, балабушку якої з долівки раніше візьме собака. Підкреслюючи у цих полотнах напружений інтерес дівчат, їх хвилювання, Микола Пимоненко відобразив властиву їм безпосередність, наївну віру в нібито пророчу силу ворожіння. Контрастним розподілом світла й тіні від полум'я свічки, при якому в картинах з напівтемряви хати виділяються лише постаті дівчат, а на стіни падають примхливі тіні, він створив сповнену таємничості атмосферу, суголосну настрою сцени. Зображуючи середовище, в якому відбувається дія, живописець достовірно показав умови життя незаможної селянської родини. Особливо це помітно у творі «Ворожіння», де змальовано інтер'єр сільської хати: колиску для немовляти, прості грубі лави й стіл, маленьке віконечко тощо.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Ворожіння", 1893

v.iv -,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Жниця", 1889

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Весілля в Київській губернії", 1891


Картина «Великодня утреня» теж існує в декількох варіантах — у Рибінському державному історико-архітектурному та художньому заповіднику (полотно, олія 133×193 см, 1891 р.), Херсонському художньому музеї ім. Олексія Шовкуненка (полотно, олія, початок ХХ ст.), Національному музеї "Київська картинна галерея" (незавершений варіант, полотно, олія 51×69 см).




	
Д * * 4 " -	
	/V
	^ • ->V * • . ,
	
	^5Йю^й,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Великодня утреня", 1891


У січні 1893 року на виставці київських художників Пимоненко експонував картину «Рекрути». За відгуками сучасників, це була найкраща картина на виставці. На ній художник зобразив сцену, повну драматизму: на глухій станції новобранці прощаються з рідними. У відчаї принишкла на грудях чоловіка-рекрута молода жінка. Скорбота на обличчі матері. Напруга моменту підсилюється тим, що байдужий унтер-офіцер підганяє рекрута, що стоїть на шляху ешелону. Картина не зберіглась. Скласти судження про неї можна лише за листівкою «Проводи рекрута». Вона входила до серії, що була випущена у 1910 році до 25-ліття художньої діяльності Миколи Пимоненка.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Проводи рекрута"


Після закриття школи до 1912 року (рік смерті) Пимо­ненко викладав рисунок у Ки­ївському політехнічному інституті.  Водночас, до 1906 викладав у новоствореному Київському художньому училищі, одним з організаторів якого він був. 

 У 1890-х брав участь у розписах Володимирського собору в Києві. Виконав образи Святої Анни і Миколи Мірлікійського та деякі образи на фронтоні. У 1897 за ці розписи отримав орден Святої Анни ІІІ ступеня. У 1891 отримав звання почесного вільного общника Академії мистецтв. 

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Молодиця", 1890-і

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Не жартуй", 1895
























































i: LVii














































* ** '1
•• /

"Жнива в Україні", 1896

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Київська квіткарка", 1897

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"З базару", 1898


Особливий успіх випав на долю картини «Жертва фанатизму», намальованої у 1899 році. Вона була написана під враженням від події, що сталася у глухому містечку Кременець Волинської губернії, і була відповіддю художника-демократа на релігійну нетерпимість і ворожнечу між народами й народностями Російської імперії.

Натовп людей убив молоду дівчину на очах у батьків. Дівчина, закохавшись у іновірця, порушила багатовікову релігійну заборону. Дізнавшись про цю подію із газет, Пимоненко поїхав до Кременця, зробив декілька пейзажних замальовок та етюдів, говорив з очевидцями, вивчав місцевий типаж людей, характер та поведінку під час помсти. Успіх картини, в якій порушувалася болюча соціальна проблема, сприяв тому, що у 1899 році, за пропозицією Рєпіна, Миколу Пимоненка прийняли у дійсні члени Товариства передвижників. Відомо щонайменше три варіанти картини — у Національному художньому музеї України (полотно, олія 89,5×120,5 см), Дніпровському державному художньому музеї (полотно, олія 113×145 см, 1898 р.) та Харківському художньому музеї (полотно, олія 180×244 см, 1898 р.).

Художник зобразив розлютованих релігійних фанатиків-євреїв, які от-от кинуться на молоду дівчину, яка насмілилася полюбити українського коваля. Виявленню безвихідності її становища сприяє композиційна побудова картини, психологічні колізії. Так, художник, зобразивши дівчину притиснутою до паркану перед збудженим натовпом, підкреслив, що їй нікуди подітися, залишається лише з жахом чекати розправи. Немає підтримки й від батьків: мати, відвернувшись, у розпачі ридає, а батько проклинає свою дитину. Їхні постаті ніби замикають простір навколо дочки, що посилює враження її приреченості. Художник акцентує увагу на образі дівчини не тільки за допомогою композиції, а й кольору, зобразивши її в рожевуватій блузі, яка виділяється у стриманому, дещо одноманітному колориті полотна. Трагічність сюжету картини посилює стан природи: наближається гроза, хмари поступово вкривають небо.

Щоб достовірно відобразити згадану подію, Микола Пимоненко спеціально їздив до Кременця, де зробив численні малюнки й етюди краєвидів і типів місцевого єврейського населення.

Відомо багато видань листівок-фоторепродукцій цієї картини (декілька десятків) з двох варіантів картини «Жертва фанатизму». На одній із них художник зобразив кіз, що мирно паслися поряд із розлюченим натовпом.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Жертва фанатизму", 1899

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

Фрагмент з одного з варіантів картини "Жертва фанатизму", 1899


З 1899 і до кінця життя Пимоненко - дійсний член Товариства пересувних художніх виставок. Член Товариства мюнхенських художників і Паризького інтернаціонального союзу мистецтв та літератури.

У полотнах художника 1890-х років через деяку одноманітність, сухуватість живопису стан і настрій природи передано ще не дуже виразно. З перших років XX сторіччя колорит його творів стає багатшим, а манера письма вільнішою. Уперше ці риси чітко виявилися в полотнах «Вечоріє»  і «Брід», де художник показав поетичну красу простих мотивів природи і на їх тлі — сцени з життя сільських дітей.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Вечоріє", 1900

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Гуси, додому", 1911

' и*т
i


à </'",Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"З лісу", 1900

____Ü
1,'ÍHMV,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Брід", 1901

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Коляда"

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Перед грозою", 1906


Ще одна картина, що очевидно має дві авторські копії має назву «У похід». При порівнянні листівки із цією назвою, виданою до революції, з листівкою, виданою у 1962 році, можна встановити, що вони зроблені із двох оригіналів, що відрізнялися елементами пейзажу та датуванням. Перша листівка відтворює основний варіант картини «У похід», яка була написана у 1901 році на замовлення командуючого військами Київського військового округу і наразі втрачена. Друга — варіант 1902 року, що належить Київському музею українського мистецтва. Не виявлено місцезнаходження авторської копії цієї картини, виконаної аквареллю. Багатоколірна репродукція цього варіанту була відтворена на листівці видавництва Гр. Гануляка у Львові, 1917 року.

В картині «У похід» подія — прощання козаків з рідними — відображена ніби у розвитку. На першому плані композиції козак, прощаючись з коханою дівчиною, ще стоїть; далі, біля великого гурту людей зображено вершника, з пози якого видно, що він лише на мить затримався біля своїх рідних і ось-ось вирушить у путь; вдалині дівчина проводжає козацький загін, що вже виїжджає з села. У такій композиційній побудові відчувається детальна розповідність, нерідко притаманна українським народним історичним пісням.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"У похід", 1901, олія


У 1904 році Пимоненко створив акварель під тією ж назвою. Але тут уже на перший план виходить лірика: йдучи у похід, козак прощається з нареченою. Акварель виконана спеціально для листівки та має самостійну художню цінність.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"У похід", 1904, акварель


мпйн
			*7 .Лл) • * iWP*y,’j ^жч\*ГггЯВ:ft ч.ОГ>Дк-У иЛ VНУ а)	лV УЛ<'й* .»» ,lw к.'	V&i-Vv-*	¿X:' Vv3	os. ¿.jœwàCia	
1 \?щ		■L ¿2 У^ШРжшЬiш5ft <г iAii¿ .ч «»v\	‘лЧ| ,■ .л 4 *^УОД |AKL№ Wv "г V4r * 0CIN v*v ’хжгв J; J\vÄ * •‘íV','w u .. _ . \			•Л, -		.IT- . \ •" Г^Л«А*/ i -
&ц У	\ * vfl	Kr^i
"Українська ніч", 1905

vVft>2f
■or
mm

j&T'.rr:
t '	:•'
•• • . :>. '
' Xv
- I-V,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Київська квіткарка", 1908

Y JTxMtH&uq
i		к.	. / jn
			!;■ ** > й *т -
	• д	-	7/Ч.'. '" / • -
J/J w JÆ "*п	к Л с ШС: ^ЯГ' V		
|у 1"п *í " («1		Зя 4	>\/,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Ідилія", 1908

		
«и ЩШшЯШЛ	aifÈk&t TÄW-	k iW^ ¡¡.Аш
ь ■ §ШьжМШ	Н1ЯЯют-	*- ШШ-
■Р® 1 * '• 3úA&?W$^f**FWfí	¡г щ . *	
	Ímim№	H « BKjTn,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Побачення", 1908

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Суперниці"/ "Біля криниці", 1909


Листівка «Проводи новобранців» — репродукція картини Пимоненка «Призив запасних». Картина була відгуком на події російсько-японської війни 1904-1905 років. У Київському музеї українського мистецтва зберігся ескіз до цієї роботи.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост
Пимоненко — визнаний майстер побутового жанру. Теми і сюжети його творчості невибагливі, життєві, тим, безперечно, глибоко вражаючі і хвилюючі. Увага митця зосереджена на показі праці, побуту, звичаїв, повсякденного життя селянства (весілля, побачення, повернення з роботи, сватання, тощо). Картинам Пимоненка властиві глибокий гуманізм, народність. Вони свідчать про прекрасне знання художником життя укра­їнського народу, вміння бачити і переда­вати красу і поезію його життя. 

У більшості творів Пимоненка дія відбувається на тлі краєвиду. В цій особливості виявилася характерна риса українського живопису кінця XIX — початку XX сторіччя — проникнення пейзажу в інші жанри. У більшості робіт майстра, як і в пейзажному живописі того періоду, виявлене лірико-поетичне, оптимістичне начало. Лише в деяких його картинах природа сповнена суму або має драматичне забарвлення.

Збереглася фотографія Миколи Пимоненка в інтер'єрі його майстерні. Перед ним на мольберті стоїть значних розмірів полотно «Гопак» із зображенням танцюючої дівчини. Такою — веселою, темпераментною «увірвалася» українська селянка в світ рафінованого паризького життя. Картина з успіхом експонувалася на виставці в паризькому Салоні (1909), і її придбав музей Лувру.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

Окрім Лувру, творчістю Пимоненко зацікавилися і в Німеччині. У 1904 році один з мюнхенський музеїв придбав картину «Великий четвер». У Національному художньому музеї зберігається авторська копія картини менших розмірів кінця 1900-х.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Великий четвер", 1900

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Сінокіс", раніше 1912


В картині «Додому» художник  створив образ гіркого п’яниці, який ледве доплентався до свого подвір’я. Біля хати на п’яного чекає «привітна» дружина з дрючком. Картина без дозволу художника стала прототипом горілчаної етикетки «Спотыкачъ», що випускається горілчаним фабрикантом Миколою Шустовим з "Шустов и сыновья"

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Додому"

иш -	л ■	
■L ИРГ		riÉÉMÉHBB,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Додому" - репродукція, яка тиражувалась на листівці


Микола Пимоненко невдовзі отримує неприємний лист з Москви від колег-художників з Товариства передвижників: "Ми вважали тебе чесною людиною і нашим товаришем, яким пишалися, обрали тебе членом нашого суспільства за популярність в художньому світі, став академіком, але, виявляється, тобі цього мало! Ти пустився на низькі, підлі речі, зганьбив всю нашу громаду, ти продав право на друкування своєї картини "до будинку" Шустову - горілчаному фабриканта, для етикетки до горілки. Приїжджай до Москви, полюбуйся, яку влаштували тобі рекламу: дев'ять осіб за кількістю букв "Спотыкачъ'" дефілюють по всіх вулицях Москви з твоєї картиною..." 

Треба зауважити, що Микола Шустов вже на той час був відомим російським підприємцем, власником найбільшої компанії з виробництва алкогольної продукції в царській Росії кінця XIX століття, а ще був відомий оригінальною і досить агресивною рекламною кампанією, яка дозволила йому швидко виділитися із загальної маси інших підприємців. 

Отримавши звинувачувальний лист, Микола Пимоненко негайно відправився з Києва в Москву. При зустрічі підприємець Шустов клявся: жодної картини "Додому" він в очі не бачив, про художника Пимоненка ніколи не чув, бо на виставки зроду не ходив. Йому просто сподобалася листівка: а таких у всіх книжкових крамницях повно. Ну а якщо з'явився сам автор, то він готовий заплатити скільки треба. Однак Пимоненко грошей не взяв, а подав на фабриканта скаргу в суд, який і виніс вердикт: Шустов повинен покрити витрати по справі, знищити етикетку і вилучити з продажу в магазинах все пляшки "Спотыкачъ".

аохэЛт l/ H,Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост
Карбування на портсигарі з сюжетом з полотна «Додому»


Творчий спадок художника налічує декілька сотень завершених картин. Однак доля багатьох його творів невідома. Деякі картини були продані з виставок і потрапили в провінційні містечка Росії, деякі опинились в музеях іноземних країн. Більшість його творінь було втрачено в роки Великої Вітчизняної війни, зокрема і під час пограбувань Київського музею українського мистецтва.

Про втрачені картини Пимоненка розповідають репродукції його робіт на художніх листівках, надрукованих до революції та пізніше. Листівки з репродукціями картин Пимоненко випускались українськими, російськими та іноземними видавництвами. Наразі відомо біля 70 видів таких листівок. Лише третина відтворених оригіналів зберігається у музеях на пострадянському просторі та приватних колекціях. Аналізувати інші картини можна лише за їхніми репродукціями.

Листівки з репродукціями картин художника, що були надруковані ще за його життя, випускалися по мірі їх появи на виставках. Зникли з поля зору мистецтвознавців роботи Пимоненка, відтворені на листівках видавництва «Рассвет»: «Шалунья», «У колодца», «У ручья», «На сенокосе», «Лето» та ін. Оскільки це видавництво, купуючи картини, користувалося винятковим правом на їх репродукції, саме ці картини художника ніде, окрім листівок, не зустрічаються. Де знаходяться оригінали, встановити не вдалося. Тому цінність гарно підібраної та систематизованої колекції листівок, що відтворюють картини М.К. Пимоненко, безсумнівна. Така колекція не тільки допомагає глибше вивчити творчість художника, але й веде втраченими слідами.

У 2006 році був поставлений «абсолютний світовий рекорд продажів художника Пимоненка»— полотно «Продавщиця полотна» було продано з аукціону за 160 тисяч доларів США.

Моя Україна,фэндомы,Українське мистецтво,арт,Искусство,длиннопост

"Продавщиця полотна", 1901


Посилання на джерела: https://unc.ua/uk/pochitat/sl-di-vtrachenih-shedevr-v-mikola-pimonenko-57

http://culturalprogress.blogspot.com/2013/03/blog-post_1710.html

https://sverediuk.com.ua/ukrayinskiy-hudozhnik-mikola-pimonenko/

https://kulturologia.ru/blogs/160518/38941/

Развернуть

Искусство протест силовичок политота 

			^ <*^2» ^ • . • z	Ш v ™
		• ^мВЛ Élff’ ' ^ a|ft'	10 ^Ji .jp	p . ^*”^5^,. ât-Jî v' в ' ч '-2
	v^1^»rv.v . i				r v % ti •
		^îî\ff* Д sÄfc yié		1 •,Искусство,протест,силовичок,политота,Приколы про политику и политиков

Развернуть

рисунок старик арт не Гендальф искуство 

рисунок,старик,арт,не Гендальф,искуство
Развернуть

Ленин Искусство 

Ленин,Искусство
Развернуть

Искусство 

щ	^ ■ * ГА • a			Ии	Él
Iglj	'SGátiiW-f ' * ' i			Wj д	Гж >^* ]
H	' '/ "И 5ДИ*.'1л^		"^** * -ЯИ	яи	^Иг
		■fcrc&V* V ' ' T»		•2пИ	p¿
¡H’inifiittHi,Искусство
ДЕНИС ДОНЧЕНКО
«Glupus»
гальванопластика, 40x50 см, 2000г.
GLUPUS
Тихим весенним утром 188... г. фрау Берта Бенц - жена небезызвестного Карла Бенца - изобретателя самодвижущейся телеги на бензиновой тяге, не спрося разрешения мужа, тайно вывела его детище из гаража, завела двигатель и
ГР	к
к It	1/1
л. л*,Искусство
ДЕНИС ДОНЧЕНКО
«Электрыба»
гальванопластика, 40x50 см, 2001г.
ЭЛЕКТРОРЫБА
Этот грозный обитатель водной стихии впервые был обнаружен в бассейне реки Пряжка. Подобно планете Плутон, существование этой рыбы было предсказано медицинской статистикой задолго до ее поимки. Длительное время
Развернуть

Marvel Gif Marvel фэндомы исскуство азиатские выдумщики 

Развернуть
Тут лежат интересные картинки и комиксы по теме: Искусство (+1830 картинок, рейтинг 14,296.0 - Искусство)