пишет русский
06.07.2014, 12:49
Стих Василя Симоненка, шестидесятника
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!
О вот еще Димтро Павличко, так и что с того? Писали и под диктову КГБ.
Під Нью-Йорком табори військові,
Синьо-жовті мають прапори.
Як убити з кров'ю чи без крові
Вишкіл там ведуть професори.
Всі вони, майстри удара в спину,
Вішальники, ганстери, збуї,
В боротьбі за "вільну Україну"
Пропонують методи свої.
Той згадає, що найкраще газом
Отруїть людину, той петлю
В'яже так, аби повість разом
І мене, і все, що я люблю.
Той ножем орудує, як мата-
Дор бику похромлює хребта,
Той стріляє в мене з автомата,
Я - мішень, уявна їх мета...
Боже мій, а хто це їхні учні?
Хто вони, ці блідні юнаки?!
Чи вдихнули в них слова гадючні
Кравціви, стецьки, маланюки?!
Дітваки діаспори гнилої,
Вислухайте поклики мої,-
Ваші вчителі - то не герої,
А звичайні вбивці й шахраї.
Виплюйте бандерівську блекоту,
Вимийте зі свого тіла їдь:
Не служіть ні гунові, ні готу,
А самі собі ви послужіть...
Думайте, світи обнявши зором,
Розхиливши неба синій лен,
Щоб не падав на Вкраїну сором
З ваших поанглійщених імен.
Гляньте ясно в сторону дідизни,
А як ні - вдихайте далі чадь -
Вас ганьба навіки в землю втисне
Разом з тими, що вбивати вчать!
Під Нью-Йорком табори військові,
Синьо-жовті мають прапори.
Як убити з кров'ю чи без крові
Вишкіл там ведуть професори.
Всі вони, майстри удара в спину,
Вішальники, ганстери, збуї,
В боротьбі за "вільну Україну"
Пропонують методи свої.
Той згадає, що найкраще газом
Отруїть людину, той петлю
В'яже так, аби повість разом
І мене, і все, що я люблю.
Той ножем орудує, як мата-
Дор бику похромлює хребта,
Той стріляє в мене з автомата,
Я - мішень, уявна їх мета...
Боже мій, а хто це їхні учні?
Хто вони, ці блідні юнаки?!
Чи вдихнули в них слова гадючні
Кравціви, стецьки, маланюки?!
Дітваки діаспори гнилої,
Вислухайте поклики мої,-
Ваші вчителі - то не герої,
А звичайні вбивці й шахраї.
Виплюйте бандерівську блекоту,
Вимийте зі свого тіла їдь:
Не служіть ні гунові, ні готу,
А самі собі ви послужіть...
Думайте, світи обнявши зором,
Розхиливши неба синій лен,
Щоб не падав на Вкраїну сором
З ваших поанглійщених імен.
Гляньте ясно в сторону дідизни,
А як ні - вдихайте далі чадь -
Вас ганьба навіки в землю втисне
Разом з тими, що вбивати вчать!
