дякую тобі , нарешті я запам'ятав назви місяців, дуже логічно та зрозуміло. якщо чесно, то я навіть російською не знав назви усіх місяців десь до 20 років
ой прекрати ^^
так, це шокує
Меня не сильно это шокирует. Меня скорей в краску вогнала его благодарность.
Было бы даже хорошо, если бы ты слова "январь, февраль" и похожие вообще никогда в жизни так и не выучил.
я тоже так думаю, дополнительная дистанция от свинособак никогда не будет лишней
кстати , кацап , назови мне хоть один месяц чье русское название не происходит от латыни?
Читай правила фендома. Мы тут ко всем дружелюбно, а сорится в политику.
А я російські назви місяців вивчив через посередництво англійської мови. Заучував англійські назви і потім зміг проеціювати їх на російські. А з українськими назвами місяців проблем не мав. В україномовній же школі вчився.
червень (червоніють вишні) а ось і хєр
Українська назва «червень» (заст. «червець»)[2] походить від прасл. *čьr̥v(j)enь/*čьr̥vьcь, що припускають, за походженням є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова *čьr̥viti, утвореного від *čьr̥vь («черв»): оскільки в червні розвиваються лялечки («черв'ячки») кошенілі чи червеця, з яких видобували червону фарбу. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів, особливо беручи до уваги те, що навіть і саме слово «червоний» має точно таке ж походження — «колір червів». Схожі назви існують у білоруській (чэрвень), польській (czerwiec) і чеській (červen) мовах.
Українська назва «червень» (заст. «червець»)[2] походить від прасл. *čьr̥v(j)enь/*čьr̥vьcь, що припускають, за походженням є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова *čьr̥viti, утвореного від *čьr̥vь («черв»): оскільки в червні розвиваються лялечки («черв'ячки») кошенілі чи червеця, з яких видобували червону фарбу. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів, особливо беручи до уваги те, що навіть і саме слово «червоний» має точно таке ж походження — «колір червів». Схожі назви існують у білоруській (чэрвень), польській (czerwiec) і чеській (červen) мовах.
*čьr̥v(j)enь/*čьr̥vьcь а чьи это слова и буквы. Чехи?
Фонетический алфавит, звездочка вроде означает что это предполагаемое звучание слова.
просто он на латинице, что меня удивило.
Прасловянскую реконструкцию слов всегда пишут через латиницу.
> Наприклад, зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”
Слышал, что в чешском есть уменьшительно-ласкательно для блевать. У кого-то есть пруфы?
Слышал, что в чешском есть уменьшительно-ласкательно для блевать. У кого-то есть пруфы?
Уверен, что на форуме мамочек ты найдешь дохуя вариантов уменьшительно-ласкательного для "блевать" для любого языка.
Фу, зачем такие гадкие вещи вспоминать.
блюватинка, блювотка, блеватечка, блеватка ... ^^
А "делать блевотаньки" одним словом можно как-то?
Блевонькать?
:D
Fine too.
нажаль немає багатьох аналогів російських слів, чи то просто треба вживати їх російською, що часом ріже вухо.
наприклад перекладіть "продвинутьій пользователь, уронил тарелку", тощо
наприклад перекладіть "продвинутьій пользователь, уронил тарелку", тощо
Ну если делать прям перевод, то " досвідчений користувач, впустив тарілку"
В тому то і справа, що досвідчений=опытный, а впустив=упустил.
а про синоніми ми певно нічого не чули
а про передачу суті ми чули? Чи просто копі-паст з гугл транслейт? Ось так книжки та сайти перекладають, а потім читаєш таке, і ясно бачиш зайобаного російськомовного редактора, якому тільки б скоріше впарити цей текст замовнику. як жеж ви синонімісти заїбали.
ніхто не заважає підібрати потрібний синонім за змістом тексту
Я не понял в чем тогда вопрос :/
вопрос про складнощі переходу від російської до української, зокрема про втрату деяких сенсів. Одному із слів доречі вже знайшли гідний переклад нижче.
Так російське слово "упустить" перекликається більше зі словом "втратити/проґавити". Загалом його можна використати у значенні "впустити", але "уронить" використовується для того частіше. Хіба ні?
продвинутый це в свою чергу калька з advanced що українською буде просунутий чи передовий користувач. Слово "уронил"саме по собі тупориле і тому його нема ні українській мові ні в інших розвинених та логічних мовах- німецькою буде fallen lassen , англійською - let down ,let fall , українською- випустити з рук, дати впасти.Прямого перкладу "уронил" нема в жодній з цих мов.В російській забагато маразматичних слів які вбивають ясне мислення, тому якщо не можеш знайти якесь російське слово українською спочатку знайди його переклад на англ чи німецьку- якщо точного перекладу немає то це слово не варте і перекладу на українську.
> ко-ко-ко
Интересно было почитать (нет).
Недостаток банальных бытовых слов в языке объяснять тупорыльством других языков, где они есть - дорога в дурку.
А фразовые глаголы в английском эквивалентны русским глаголам с приставками. Способ образования - добавление к глаголу префикса/суффикса, просто в английском он пишется через пробел.
Интересно было почитать (нет).
Недостаток банальных бытовых слов в языке объяснять тупорыльством других языков, где они есть - дорога в дурку.
А фразовые глаголы в английском эквивалентны русским глаголам с приставками. Способ образования - добавление к глаголу префикса/суффикса, просто в английском он пишется через пробел.
Не сказав би, що для цього значення українській мові не вистачає одного слова, але як я вже написав, два слова це теж нормально.
Согласен.
Хорошо, "Наличие дополнительных банальных бытовых слов в языке объяснять тупорыльством - дорога в дурку".
Хорошо, "Наличие дополнительных банальных бытовых слов в языке объяснять тупорыльством - дорога в дурку".
Не бачу нічого поганого в слові "уронил", тим більш воно непогано перкликається з іншими відтінками сенсу в російській мові типу "урон". В анлгійській мові прямий аналог скоріше "drop", але через специфіку англійської на це одне слово понавішано багато інших сенсів.
Про доцільність слова "уронил" я б посперечався. Воно цілком має право на існування. І нічого поганого в тому немає, що для одного значення російська мова має два слова, а українська тільки одне. У іншому місці може бути зворотнє явище. Он взяти наприклад олію та масло, росіяни використовують одне слово для позначення обох.
Вот кстати всё время удивлялся, как англоговорящие нефть и масло одинаково называют, а про русский язык - даже не замечал. Просто иногда надо добавлять для уточнения "растительное", "сливочное" или "машинное".
Кстати, машинное - тоже олія?
Кстати, машинное - тоже олія?
Ні, то мастило.
Щодо англійців, то вони можуть також також назвати нафту petroleum. Хоча oil у такому значенні теж не є помилкою.
Я тобі скажу що це поширена хєрня, коли не має точного перекладу одним словом. не тільки між українською та російською, але і в багатьох мовах є таке. Найчастіше чую такі закиди від тих, хто і російською то погано володіє.
В данному випадку прямий переклад - просунутий, що не зовсім доречно, але впринципі ок, це при тому що є застаріле "тямущий, кмітливий". Але ось такі от як ти люди починають перекладати навіть не з мови оригіналу, і вже поширюються такі слова як додаток замість застосунок.
В данному випадку прямий переклад - просунутий, що не зовсім доречно, але впринципі ок, це при тому що є застаріле "тямущий, кмітливий". Але ось такі от як ти люди починають перекладати навіть не з мови оригіналу, і вже поширюються такі слова як додаток замість застосунок.
Думаю навпаки, російську я знаю настільки, що для мене недостатньо просто передати суть, а хочеться розукрасити розповідь якимись відтінками сенсів. Це нібито в російській палітрі в мене багато фарб, а в українській поки що тільки базові. В моїй, не взагалі.
За "тямущий і кмітливий" дякую, це дійсно ті самі віднінки, яких не вистачало.
За "тямущий і кмітливий" дякую, це дійсно ті самі віднінки, яких не вистачало.
Шо ж. Тоді я даремно на тебе наїхав ;) Гарного дня!
Дуже цікаво
Дякую ♡
Дякую ♡
Вот тебе ещё немного о родном языке — 256 это число, а не цифра. Не благодари.
Чтобы написать коммент, необходимо залогиниться