- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня й був у неї крiпак, якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий, i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми...
- Молодой человек, говорите, пожалуйста, по-русски - экзамен ведь по русской литературе!
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от, мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити...
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают...
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от, що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?"
