Електронне декларування — це свято
Тупо свято. Треба робити його національним, робити вихідний тиждень перед 31 жовтня, щоб люди могли відчути всю велич статків своїх найнятих менеджерів для керування великою, але бідною державою.
Квартири, машини, гроші, гроші, гроші, ще гроші, ще, ще, ще, картини, годинники, яхти, статуї, ХРАМ, телевізори, шуби, корпоративні права, вино, дивіденди. Такі суми та об'єми, що зовсім не зрозуміло навіщо нам кредитування цього жебрацього МВФ. Страшне і Веселе свято.
І дата в нього, напевно, не випадкова. Фінальний момент електронного декларування відбувається в ніч з 31 жовтня на 1 листопада, тобто в ніч Хелловіну. Свята веселого і одначасно моторошного. Можна навіть наряджатися у костюми улюблених бидло-депутатів, міністрів й прокурорів та ходити святково лякати співвітчизників розповідями, як один депутат вночі заблукав у своїй великій-великій квартирі, що була увішана сотнями картин та заставлена великими-великими статуями, і так довго блукав, що вийшов до кухні лише через декілька днів, змореним та голодним відкрив холоднильник, а там все плотно забито... готівкою!
Життя або гаманець?
Життя або гаманець!
Життя або гаманець?
Звичайно, що гаманець, бо яке життя без гаманця!
