Моя Україна фэндомы Дивовижна Україна донеччина Украина страны Природа Осень 

заповідник "Крейдова флора".
Донецька область Лиманський і Слов'янський райони.
фото: Сергей Лиманский
Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

¿m.

		• Л	ф'**	г vJfAB^Î#£{â	*> v* ,v <. V " -c»V
Lit-			T,Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,донеччина,Украина,страны,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,Осень

Развернуть

Khayat Моя Україна фэндомы Пісні України клип Музыкальные Исполнители Знаменитости 

Развернуть

Чорнобровий український YouTube Українська мова крым интервью Крым.Реалии Украина страны tiktok Данило Гайдамаха ...Моя Україна фэндомы 

Украинский студент, блогер Данило Гайдамаха собрал в соц.сети «TikTok» аудиторию больше 110 тысяч человек благодаря своим коротким роликам о правилах украинского языка, патриотизме и рекомендациям - как русскоязычным перейти на украинский. 

Родители Данила родом из Крыма. Они поддержали сына, когда он решил говорить только на украинском языке, и со временем сами перешли в повседневной речи только на украинский. Также Данило недавно начал изучать крымскотатарский язык. До пандемии блогер каждый год ездил в Крым.


Сторінка Чорнобрового на TikTok - https://www.tiktok.com/@chornobrovyi?source=h5_m


Развернуть

Моя Україна фэндомы київ Украина страны український YouTube CHAPLINSKY VLOG архитектура благоустройство 

Чаплинський говорить про історичні райони Києва

Чаплинський говорить про історичні райони Києва, їхню занедбану красу, забудовані двори, пластикові балкони, жахливий стан хідників, трамваїв і колій.


Чаплинський: "Після таких відео може здатися, що я не люблю нашу столицю. Відповім словами видатного львів'янина Івана Франка: "Я не люблю її з надмірної любові".

Развернуть

#Острый Перец разное Виктория Сюмар зеленский политика песочница политоты верховна рада 

Сюмар про промову Зеленського у верховній Раді

Развернуть

Моя Україна фэндомы трипольская культура Чёрное море мифология 

Розпальцьовка тритльськоУ культури идем малювати ’ и керамжу аси СВ1И нахуй ск1ф1в Аажбог все бачить Втекла одна овечка Кочуем на твдень Кочуем на твжч Отара втжла слава Землероби i сосуть зламалось прясельце стральти |рнаментаци (аратту Хвойка лох викопав селимось за джстром
Развернуть

Моя Україна фэндомы Львів Украина страны готично архитектура реставрация неоготика 

У центрі Львова відреставрували неоготичну кам’яницю 1876 року

У Львові триває реставраційний сезон. Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища ЛМР, за кошти міського бюджету проведено реставрацію фасаду пам’ятки архітектури місцевого значення — будинку на вул. Стефаника, 11.

«Будинок № 11 на вул. Стефаника у м. Львові споруджений у 1873−1876 рр. за проектом архітектора Адольфа Куна для княгині Ядвіґи з Замойських, дружини Леона Сапіги, маршалка Галицького крайового сейму.

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Це перша у Львові чиншова кам’яниця у стилі неоготики, а також найбільший багатоквартирний житловий будинок міста довоєнного часу.

У понеділок, 19 жовтня, тут відкрили Львівський муніципальний мистецький центр. Сучасний культурний простір об’єднав галерею із виставковою площею 100 квадратних метрів, лекторій, медіатеку та кав’ярню.

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Джерело: http://lviv1256.com/news/u-tsentri-lvova-vidrestavruvaly-neohotychnu-kam-ianytsiu-1876-roku/?fbclid=IwAR0FdZFmrRMZXBZUYw_N4DIDoY5AH4jxXgWxZqX2wPDIWetJDJGIU8Vp3YY#prettyPhoto

Історія будівлі і до реставрації: https://galnet.fm/yak-u-lvovi-restavruyut-najstarishu-zberezhenu-neogotychnu-kam-yanytsyu-foto/


Развернуть

Спадок одежда Вышиванка український YouTube крим крым донеччина Чернігівщина украшения історія України ...Моя Україна фэндомы FILM.UA Group Миколаївщина Київщина 

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.4

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)


Донецька обл. Костянтинівський район


Модель: Людмила Чиркова – актриса, телеведуча, працює з дубляжем кіно на українську мову. 

Кохточка - короткий жіночий плечовий одяг із рукавами, коміром-стійкою та асиметричною застібкою збоку на дрібні гудзики. Шили з крамних бавовняних та вовняних тканин, прикрашаючи різноманітними складками, зборами, мереживом тощо. Особливо модно було вдягати “парочку”: кохту і спідницю з однієї тканини.


Миколаївська обл. Веселинівський район


Модель: Олена Скрипка. Колекціонує традиційне вбрання селян кінця 19-го – початку 20-го століття, до того ж захоплюється відтворенням історичного одягу. 

Блузниця – спідниця з крамного матеріалу (кашеміру, кольорового сатину тощо), що зшивалась із 5-6 полотнищ, котрі закладалися у дрібні збори (ряси) і зверху вшивалися у пояс (пасок). Кількість та якість використаного матеріалу свідчила про добробут власниці спідниці. Найбільше цінувалися блузниці з щільних шовкових та вовняних тканин. 

Хустка – широко розповсюджений по всій території України квадратний платовий головний убір. Існує велика кількасть її локальних назв: хустиця, хустинча (Бойківщина), пінка, півка, завійка (Лемківщина), рубець (Покуття), ширинька, мацьок (Галичина), кирух (Західне Полісся).


Чернігівська обл. Городнянський район


Модель: Наталя Хоменко. Викладач кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Керівник Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається дослідженням українського жорстокого народного романсу, вивчає тему любові у фольклорі. 

Свита – довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна. Найдорожчими вважалися білі свити, найдешевшими чорні та брунатні. Колір та якість домотканого сукна залежали від віку та породи овець, найкраще сукно отримували з вовни ягнят. 

Окрім вишитих сорочок на Поліссі побутували і ткані сорочки, орнамент на яких майстриня створювала в процесі виготовлення полотна. Зазвичай їх оздоблювали геометричним та рослинно-геометризованим орнаментом.


Крим - Жіноче святкове вбрання кримської татарки. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. 


Модель: Халісе Зінєдін – керівник кримськотатарської редакції іномовлення України. Ведуча мовно-культурного проекту «Еліфбе» та ведуча проекту на радіо «Время гостей». 

Традиційна кримськотатарська верхня сукня "çabuvlı anter" має символічні деталі. Кримські татарки боковими елементами "çabuv" (з кр. клин) візуально розширювали лінію стегон. Дівчата навмисно збільшували кут çabuv, бо поєднували факт широких стегон з дітонародженням. 

Сукня обов'язково доповнюється el kap (з кр. манжет), які пришивають як окремий елемент. El kap мають відворот, з зовнішньої сторони якого, золотими нитками вишитий традиційний рослинний орнамент. 

Yipişli quşaq – традиційний філігранний пояс, використовується у весільному обряді кримських татар. В кожній родині перед весіллям, наречений дарував дівчині yipişli quşaq з чистого срібла, чи золота. Перед обрядом вдома батько вдягав дівчині пояс, а після обряду, в домі чоловіка, його батько знімав пояс – це символізувало перехід дівчини до іншої родини. Пояс, разом з іншими традиційними прикрасами, вважався приватним майном дружини. Особливим центральним елементом прикраси є виноградні листи, вони символізують родючість, продовження роду.


Київська обл. Васильківський район


Модель: Ярина Сізик. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається культурно-просвітницькими проектами, зокрема «Дідова хатчина». 

«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала невдачі, неврожай, хвороби та пошесті. Протягом першого року подружнього життя молодиці не дозволялося навіть «світити очіпком», тобто ходити з непокритим хусткою очіпком. 

На Київщині носили довгі сорочки, вони були додільними або «до підточки». Додільна сорочка шилася з суцільного полотна, тоді як у сорочки «до підтички» верхня частина – стан, виготовлялася з тоншого домотканого полотна, а підточка – з грубшого. 

Старовинний корал, який у селі ще називали «добре намисто», був дуже дорогим. Кількість разків відігравала роль показника соціального становища власниці. У Середньому Подніпров'ї бідніші селянки в наряді мали по 3-4 разки, багаті – по 25 ("від шиї по самий пояс"). В народі вважалося, що дівчина, яка не має коралів, не може вийти заміж. Часто такі прикраси переходили у спадок, мати ділила своє намисто порівну між дочками. 

Коралове намисто в Україну привозили переважно з Італії та Франції, воно мало яскраво червоне, глухе червоно-рожеве або сірувато-рожеве забарвлення. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного забарвлення з гладеньких чистих, непоточених коралин. Вартість такого намиста в деяких місцевостях сягала ціни пари волів(!).

Развернуть

#Острый Перец разное опрос зеленский 

альтернативне опитування

БЮЛЕТЕНЬ
Загальнонацюнального* Опитування** з П'яти Важливих Питань, яю ви обговорюете на кухнк
1нщ1йовано Президентом УкраТни"** Володимиром Зеленським****.
Зе!
М1СЦЕВ1
СЛУГА НАРОДУ
Володимир Зеленський -красавчик?	о	| | ВЫ просто 1 1 бубочка
Хто е найвеличшший лщером сучасно<гп?	[ ^
Развернуть

Моя Україна фэндомы Тінь Сонця Музыкальные Исполнители Знаменитости Пісні України Василь Стус поэзия 

У цьому полі, синьому, як льон

Музика - Сергій Василюк, слова - Василь Стус
У цьому полі, синьому, як льон, 
Де тільки ти і ні душі навколо, 
Уздрів і скляк: блукало в тому полі 
Сто тіней. В полі, синьому, як льон. 
А в цьому полі, синьому, як льон, 
Судилося тобі самому бути, 
Аби спізнати долі, як покути, 
У цьому полі, синьому, як льон. 
Сто чорних тіней довжаться, ростуть 
і вже, як ліс соснової малечі, 
Устріч рушають. Вдатися до втечі? 
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть? 
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні — 
Стояти. Тільки тут. У цьому полі, 
Що наче льон. I власної неволі 
Спізнати тут, на рідній чужині. 
У цьому полі, синьому, як льон, 
Супроти тебе — сто тебе супроти 
І кожен супротивник — у скорботі, 
І кожен супротивник, заборон 
Не знаючи, вергатиме прокльон, 
Твоєю самотою обгорілий. 
Здичавів дух і не пізнає тіла 
У цьому полі, синьому, як льон.
Развернуть